Нова «Ялта» чи лише фото: навіщо Трампу, Сі й Путіну саміт та які ризики для України

Нова "Ялта" чи лише фото: навіщо Трампу, Сі й Путіну саміт та які ризики для України

Головна » Аналітика » Статті Нова «Ялта» чи лише фото: навіщо Трампу, Сі й Путіну саміт та які ризики для України 07:00 19.11.2026 Чт 15 хв aimg Роман Кот Нова "Ялта" чи лише фото: навіщо Трампу, Сі й Путіну саміт та які ризики для України Навіщо Трампу, Сі й Путіну саміт (колаж РБК-Україна) Додати як бажане джерело в Google

Сьогодні, 19 листопада, у китайському Шеньчжені на полях саміту АТЕС зустрічаються лідери США, Китаю і Росії. Але саміт очільників двох найпотужніших держав світу та російського диктатора буде не про «поділ світу на трьох», а про більш приземлені речі.

Про що саме будуть говорити Трамп, Сі Цзіньпін та Путін, які розрахунки в кожного з них та як зустріч може вплинути на Україну – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота.

Головне:

  • Без проривів: Від саміту не варто чекати «великих угод» – кожен із лідерів насамперед працює на власний імідж.
  • Прагнення Трампа: Президент США має встигнути показати успіхи на світовій арені, поки демократи не забрали контроль над Конгресом у січні.
  • Інтерес Сі: Китай прагне налагодити стосунки зі США, але не «здавати» при цьому Росію та Іран.
  • Розрахунок Путіна: Мета Кремля – далі послабити ізоляцію, переконати Трампа щодо тиску на Україну і воювати далі без нових санкцій.
  • Єдиний реальний результат: Очікується, що лідери домовляться про заборону залучення штучного інтелекту до керування ядерною зброєю.

Ще декілька тижнів тому серед частини експертів та у соцмережах ширилися побоювання, що тристороння зустріч стане новою «Ялтою». Тоді на повоєнній конференції 1945 року в Криму лідери США, СРСР та Великої Британії заклали підвалини міжнародного порядку після Другої світової війни на десятиліття вперед.

Та по мірі наближення зустрічі її реальний порядок денний дедалі дрібнішав. І навіть щодо самого формату не було згоди.

Як повідомляє The Wall Street Journal, Китай хотів, щоб саміт лідерів трьох країн був чітко регламентований, із зачитуванням заздалегідь підготовленої заяви та мінімальним простором для дискусій.

Своєю чергою, команда Трампа наполягала на більш вільному форматі, який дозволив би трьом лідерам активніше обмінюватися думками замість зачитування заздалегідь підготовлених тез.

Нова "Ялта" чи лише фото: навіщо Трампу, Сі й Путіну саміт та які ризики для України
Дональд Трамп, Володими Путін і Сі Цзіньпін (фото Getty Images)

Читайте також: У Китаї напередодні приїзду Путіна запропонували РФ спільно боротися з колоніалізмом

Одна з причин такого звуження – поразка партії Трампа на проміжних виборах до американського Конгресу. Це автоматично ставить під сумнів реальність виконання всього, про що президент США може домовитися.

Водночас для самих США та Китаю набагато важливішими залишаються двосторонні переговори (вони мають відбутися 19 листопада, менш ніж за дві години до тристороннього саміту).

З поверненням Трампа США розпочали торгову війну проти половини світу, включно з Китаєм. Це протистояння зараз радше заморожене, ніж завершене. Але на тлі торгової війни Китай запровадив обмеження на постачання у США рідкоземельних металів, сировини, критично важливої для більшості високотехнологічних індустрій у Штатах.

Пекін використовує свою монополію (контроль над близько 80% світової переробки) як головний важіль тиску. Паралельно США обмежили експорт в Китай передових мікрочипів, необхідних для розвитку штучного інтелекту.

Пекін на переговорах намагається домогтися послаблення щодо чипів. Однак домовитися про це тепер буде значно складніше через недавній гучний скандал навколо Nvidia та відставку її багаторічного очільника Дженсена Хуанга.

Читайте також: Криза Nvidia може змінити правила гри для глобального ШІ: під загрозою мільярдні інвестиції

Очільник Nvidia тривалий час лобіював послаблення експортних бар’єрів для китайського ринку. Проте розслідування щодо обходу санкцій та зв’язків його компанії з КНР остаточно розв’язало руки «яструбам» у Вашингтоні, і вони вимагають повної технологічної блокади Китаю.

Так само для Путіна важлива особиста зустріч з Трампом, на порядку денному якої – підсумки недавніх консультацій в Абу-Дабі та низка двосторонніх проєктів. При цьому китайський та російський лідери вже встигли звірити годинники. Уранці 18 листопада Путін та Сі провели двосторонні переговори, де у вузькому складі, серед іншого, торкнулися й теми України.

Що ж до самої тристоронньої зустрічі, у Білому домі офіційно підтвердили, що Трамп не планує обговорювати на ній російсько-українську війну, а також звільнення Корейського півострова від ядерної зброї. Хоча Дональд Трамп відомий тим, що часто відходить від офіційного порядку денного. Перед відльотом до Азії 16 листопада він особисто змінив акценти, заявивши, що планує обговорити зокрема і війну РФ проти України.

Натомість, за даними South China Morning Post та заявами американських посадовців, сторони зосередяться на тих «ядерних» питаннях, щодо яких зможуть досягти згоди, а також зачеплять ситуацію довкола Ірану та КНДР. У Вашингтоні заздалегідь занижують очікування і прямо попереджають, що підписання жодних конкретних угод чи договорів за підсумками переговорів не планується.

«У нас є більші побоювання щодо двосторонніх зустрічей. Щодо формату Сі–Трамп–Путін, то сам факт такої зустрічі є для нас та для європейців поганим прецедентом, який може стати практикою», – каже поінформоване джерело РБК-Україна в дипломатичних колах.

Як зазначає Axios з посиланням на дипломатичні кола, Європа готується до поганих новин для України через побоювання, що Кремль таки спробує змінити реальний порядок денний зустрічі на свою користь. Поза тим, кожна зі сторін має свої розрахунки стосовно зустрічі, які прямо вплинуть на її результат.

Інтерес Трампа

На думку виконавчого директора Інституту досліджень національної політики на Тайвані Хун-жень Вана, головна мета Трампа – повернути собі дипломатичну ініціативу після поразки Республіканської партії на проміжних виборах 3 листопада.

Оскільки в січні демократи мають перебрати контроль над обома палатами Конгресу, у Трампа залишається відносно небагато часу, щоб продемонструвати свою здатність досягати вагомих результатів у зовнішній політиці без ризику їх блокування в Конгресі.

«Потенційна зустріч із Сі Цзіньпіном і Володимиром Путіним дозволила б йому постати в ролі ключової фігури у вирішенні одних із найсерйозніших безпекових викликів у світі. Утім, я б не розглядав це лише як спробу відновити підтримку всередині країни», – каже РБК-Україна експерт.

У Трампа є й ширший стратегічний інтерес – зменшити витрати на одночасне протистояння з Китаєм, Росією та Іраном.

«Для Штатів важливо, щоб усі ці теми одночасно не турбували і не створювали ні фінансового, ні операційного навантаження. Тому що навіть у контексті виборів ми розуміємо, що до січня ще є час, але після січня Трампу буде важко реагувати так, як він хоче – дуже-дуже швидко», – каже РБК-Україна політолог-міжнародник, проректор Українського католицького університету Дмитро Шеренговський.

За його словами, саме тому Білий дім зараз зацікавлений у певному «спокійному форматі» діалогу, який би дозволив Вашингтону послідовно й окремо розібратися з кожним із цих складних викликів.

Після того як у лютому сплив термін дії останнього американсько-російського договору СНО-3, контроль над ядерними озброєннями став зручною основою для залучення до діалогу як Москви, так і Пекіна. Останній, до слова, активно збільшує свій ядерний арсенал.

Разом з тим, США щодо ядерної зброї є непослідовними. Ще на початку року Трамп планував збільшувати та модернізувати ядерну зброю, аби протистояти тим же Росії і Китаю. Власне, з цієї причини і припинив діяти вже згаданий договір СНО-3.

«Проблема в тому, що Китай каже: ми нічого не збираємось обмежувати, тому що в нас арсенал менший, ніж у вас. Тому коли ми будемо мати стільки, скільки ви, тоді будемо з вами розмовляти», – каже РБК-Україна керівниця Одеського центру стратегічних студій та ядерного нерозповсюдження Поліна Сіновець.

Нова "Ялта" чи лише фото: навіщо Трампу, Сі й Путіну саміт та які ризики для України
Дональд Трамп і Сі Цзіньпін (фото Getty Imges)

Читайте також: Світ без контролю. Як Путін та Трамп розв’язують руки ядерним арсеналам США та РФ

Обговорення війни в Ірані та можливі кулуарні розмови щодо України можуть відкрити для Білого дому шлях до швидших дипломатичних результатів. Водночас для Індо-Тихоокеанського регіону така тактика США несе неоднозначні наслідки, зауважує Хун-жень Ван.

Стабілізація відносин між Вашингтоном і Пекіном здатна знизити ризик прямого військового зіткнення, але не гарантує безпеки союзникам Штатів – зокрема Тайваню, проти якого Китай може продовжувати тиск у «сірій зоні». Навіть коли Китай веде діалог із Трампом в інших сферах.

Показово, що саме напередодні саміту Пекін укотре розпочав масштабні військові навчання навколо Тайваню.

Бажання Китаю

З усіх трьох учасників Китай був найбільш стриманим і обережно коментував навіть саму можливість зустрічі Сі з Трампом і Путіним. Офіційний представник МЗС КНР Ґо Цзякунь минулого тижня заявляв, що Китай «підтримує контакти з відповідними сторонами щодо зустрічі». Та загалом це відповідає стилю китайської дипломатії.

Пекін, імовірно, розглядає послаблення внутрішньополітичних позицій Трампа як нагоду здобути більше дипломатичних важелів впливу на нього. Водночас навряд чи Сі Цзіньпін прагне скористатися програшем республіканців на виборах для відкритого протистояння.

«Китай має вагомі причини зберігати відносно конструктивні відносини, що склалися завдяки нещодавнім контактам на високому рівні – особливо з огляду на те, що значні економічні й технологічні суперечки досі залишаються невирішеними», – наголошує Хун-жень Ван.

За його словами, для Сі Цзіньпіна організація зустрічі за участю лідерів США та Росії має вагоме дипломатичне значення. Це зміцнює імідж Китаю як великої держави, здатної об’єднувати конкуруючих міжнародних гравців.

Попри це, Пекін, найімовірніше, виявлятиме обережність щодо змісту будь-яких тристоронніх домовленостей. Експерт підкреслює, що Китай не обов’язково поділяє пріоритети Трампа.

Нова "Ялта" чи лише фото: навіщо Трампу, Сі й Путіну саміт та які ризики для України
Сі Цзіньпін (фото Getty Images)

«Що стосується контролю над ядерними озброєннями, Пекін не поспішає брати на себе такі самі зобов’язання, як Вашингтон і Москва, через суттєві відмінності в їхніх ядерних арсеналах», – підкреслює Ван.

Щодо Ірану, Китай зацікавлений запобігти подальшій нестабільності на Близькому Сході та захистити свої економічні й енергетичні інтереси. Проте, на думку Вана, навряд чи Піднебесна повністю підтримає тиск Трампа на Тегеран – особливо якщо це зашкодить його відносинам з Іраном.

Так само Китай цінує своє стратегічне партнерство з Росією і навряд чи підтримає угоду, яка суттєво послабить позиції Москви.

«На мою думку, Сі волів би, щоб саміт створив образ відповідальної дипломатії великої держави, не вимагаючи від Китаю значних стратегічних поступок. Головний ризик для Пекіна полягає в тому, що його можуть втягнути в переговори, де Вашингтон очікуватиме від нього тиску на Росію чи Іран – дій, що суперечать інтересам самого Китаю», – каже Ван.

Та попри відсутність бажання у Китаю, обговорення питання України уникнути не вдасться, вважає поінформований співрозмовник РБК-Україна в дипломатичних колах.

«Сі прагнутиме більше відігравати роль модератора дискусії, без чіткого позиціонування. Скоріш за все буде озвучена теза про те, що у разі просування вперед переговорів, Китай на певному етапі зможе розглянути можливість власної залученості до мирного процесу», – вважає співрозмовник.

Щодо Тайваню, варто також враховувати, що Пекін може спробувати скористатися атмосферою китайсько-американської співпраці для просування власного бачення регіональної стабільності.

У зв’язку з цим особливо важливо розрізняти угоди, які справді знижують військові ризики, та дипломатичні домовленості, що можуть обмежити можливості у сфері безпеки для менших регіональних гравців.

Розрахунки Путіна

На тлі Сі та Трампа, Путін найбільше прагне до ігр у «глобальну геополітику» в контексті України, хоча РФ в економічному плані важить найменше з трьох країн. Показово в цьому плані, що Сі Цзіньпін особисто зустрів Трампа в аеропорту, тоді як Путіна – Цай Ці, п’ятий за рангом член Постійного комітету Політбюро ЦК Компартії Китаю.

Під час недавніх тристоронніх переговорів в Абу-Дабі Москва вперше за довгий час публічно висунула на перший план питання «нової загальноєвропейської архітектури безпеки».

Нова "Ялта" чи лише фото: навіщо Трампу, Сі й Путіну саміт та які ризики для України
Володимир Путін (фото росЗМІ)

Читайте також: Два дні в Абу-Дабі, умови Путіна та надія на обмін: підсумки переговорів і коли нова зустріч

Для Кремля війна в Україні – це лише частина ширшого торгу за «сфери впливу». Поняття, які в XXI столітті звучать доволі архаїчно. Ба більше, таким чином Путін намагається зацікавити не лише Трампа, який прагне зменшити військову присутність США в Європі, а й Сі Цзіньпіна.

Як пояснює Дмитро Шеренговський, у питанні тиску на європейський напрямок між Москвою та Пекіном виникає ситуаційна спільність інтересів. Кремль пропонує свій силовий ресурс в обмін на економічну підтримку та послаблення європейських бар’єрів для китайського бізнесу.

«Росія пробує продавати класичну розмову часів Холодної війни чи Віденського конгресу: мовляв, давайте вирішимо всі питання майбутнього світового порядку. І це те, у що їй дуже хочеться гратися, і що вона намагається продати як китайцям, так і американцям. Але сумнівно, що ті це купують», – зазначає експерт.

Що ж до тактичних завдань, то, за словами Хун-жень Вана, головна мета Путіна – закріпити поточні «здобутки» російської армії на фронті у вигідних для Кремля політичних домовленостях.

Зустріч із Трампом і Сі дала б Путіну змогу представити Росію як незамінного учасника глобальної безпеки. А не як країну, що загрузла в тривалій дипломатичній ізоляції через багаторічну збройну агресію проти свого сусіда.

«Ймовірно, Путін намагатиметься переконати Трампа в тому, що для припинення війни Україна має погодитися на певні вимоги Росії – можливо, щодо територіальних питань, гарантій безпеки або обмежень майбутніх стратегічних можливостей України», – вважає Ван.

На його думку, така зустріч могла б дати Москві шанс вплинути на переговорну позицію Вашингтона ще до остаточного врегулювання.

Крім того, Путіну вигідно, щоб Сполучені Штати зосередилися на дипломатичному врегулюванні, а не на тиску на Росію та продажу зброї Україні. Якими б кволими не були обидва ці процеси.

Російський диктатор також сподівається, що участь Китаю створить ілюзію підтримки з боку ще однієї великої держави. Навіть якщо Пекін не готовий відкрито схвалювати конкретні вимоги Москви до України.

«Утім, не варто вважати, що цілі Трампа й Путіна збігаються. Трамп прагне продемонструвати, що здатен швидко покласти край війні, тоді як Путін хоче зафіксувати за Росією здобуті територіальні та стратегічні переваги», – зазначає експерт.

У короткостроковій перспективі інтереси лідерів США та РФ можуть перетинатися. Але стратегічно вони залишаються різними.

Головний же ризик для інших країн криється в прецеденті, додає Ван. Будь-яка угода, досягнута за спиною України й така, що винагороджує територіальну агресію без надійних гарантій безпеки, стане небезпечним сигналом для інших ревізіоністських держав. Зокрема, й у питанні Тайваню.

Однак реальних проривів чи великих поступок за підсумками саміту очікувати не варто, наголошує Дмитро Шеренговський. Але навіть відсутність результату стане для Кремля виграшем, якщо Вашингтон не посилить тиск на РФ.

«Спільне фото – для Росії цього достатньо. Головне питання для Москви – щоб Вашингтон не погіршив для неї альтернативу: щоб не було нових санкцій і збільшення підтримки України, а навпаки, був певний тиск на Київ. Мати нагоду продовжувати війну і чекати вигіднішого часу без надмірних зовнішніх тисків з боку США та Китаю – це вже виграш для Росії», – резюмує Шеренговський.

Практичні результати

На цьому тлі єдиною сферою, де трійка лідерів справді здатна досягти конкретних домовленостей, залишається безпека в майбутньому. За даними South China Morning Post, передовсім мова йде про заборону використання штучного інтелекту в системах командування та управління ядерними силами.

Як пояснює Поліна Сіновець, нині це скоріше запобіжний захід, аніж вирішення існуючої проблеми. За її словами, ядерна сфера – абсолютно закрита і досі спирається на інфраструктуру 60-80-х років.

Навіть відома російська автоматична система «Периметр» (Мертва рука) не пов’язана зі штучним інтелектом: вона діє за чітким алгоритмом і лише реагує на зовнішні параметри (наприклад, критичний рівень радіації за відсутності сигналу від керівництва).

Нова "Ялта" чи лише фото: навіщо Трампу, Сі й Путіну саміт та які ризики для України
Володимир Путін і Дональд Трамп (фото Getty Images)

«Фактично штучний інтелект зараз не використовують у ядерній сфері, оскільки існують побоювання щодо великих мовних моделей (LLM). У різних моделюваннях вони продемонстрували, що доволі агресивні. Тобто, коли бачать якийсь ризик, то вони не відвертають його, а навпаки, більш схильні до нанесення першого удару», – каже РБК-Україна Сіновець.

Експертка наголошує: у разі схвалення рішення лідерами трьох держав йтиметься перш за все про превентивні домовленості на майбутнє.

«Така домовленість може бути просто для того, щоб не допустити проникнення штучного інтелекту в системи командування та управління, тому що це доволі небезпечно», – додає експертка.

І це ще одне підтвердження того, що світ надто складний, аби його «ділити» на подібних зустрічах. Кроїти його сьогодні за лекалами минулого століття просто не вийде.

Часті питання Чи будуть Трамп, Сі та Путін вирішувати долю України без участі Києва?

Білий дім офіційно виключив тему війни в Україні з порядку денного тристоронніх переговорів. Водночас Кремль може спробувати нав’язати обговорення українського питання під час окремої двосторонньої зустрічі Путіна з Трампом.

Про що саме планують домовлятися лідери США, Китаю та Росії?

Головними темами стануть контроль над ядерними озброєннями, ситуація довкола Ірану та КНДР, а також заборона на використання штучного інтелекту в управлінні ядерною зброєю. Підписання конкретних договорів за підсумками зустрічі не планується.

Чому очікування від саміту в Китаї знизилися напередодні його старту?

Масштаб потенційних угод обмежила поразка республіканців на проміжних виборах до Конгресу США 3 листопада, через що з січня 2027 року демократи зможуть блокувати ініціативи Трампа. Крім того, для Вашингтона й Пекіна пріоритетнішими є двосторонні переговори щодо торгівлі, чипів та рідкоземельних металів.

.