Головна » Бізнес » Економіка «Українська промисловість скоріше мертва, ніж жива»: репортаж шведського видання DN 14:47 18.11.2026 Ср 3 хв
Сергій Новіков
Виробництво сталі в Україні впало більш ніж на 80% (фото: Getty Images) Додати як бажане джерело в Google
Українська важка промисловість опинилася на межі знищення через постійні російські атаки на шахти, металургійні комбінати, енергетику та транспортну інфраструктуру.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на великий репортаж шведського видання Dagens Nyheter, журналісти якого побували у Кам’янському та Кривому Розі.
Вони описують ситуацію як критичну: сталеве виробництво зупиняється, шахти працюють на частині потужностей, інвестиції заморожуються, а тисячі працівників живуть у невизначеності.
У Кам’янському сталь не виробляють від початку осені. Російські ракети та дрони пошкодили критично важливі ділянки комбінату, а відновлення лише однієї зруйнованої печі може коштувати десятки мільйонів доларів, пише видання.
«Якщо ми втратимо працівників, гроші вже не матимуть значення. Тоді ми ніколи не зможемо відновити роботу заводів», — сказав у коментарі керівник підприємства Олександр Третьяков.
За даними DN, до повномасштабного вторгнення важка промисловість забезпечувала понад 10% ВВП України. У 2025 році її частка скоротилася приблизно вдвічі, а станом на вересень 2026 року виробництво сталі в країні впало більш ніж на 80%.
Криза вже виходить далеко за межі самих заводів. Майже половина 200-тисячного Кам’янського так чи інакше пов’язана з «Каметсталлю», а податкові надходження від комбінату формують значну частину міського бюджету.
Паралельно погіршується ситуація у гірничодобувному секторі. У Кривому Розі окремі шахти та кар’єри працюють лише на 20–50% потужності через енергетичну кризу, падіння попиту, проблеми з експортом і нестачу локомотивів після російських атак на залізницю.
«Промисловість радше мертва, ніж жива», — так описав ситуацію один із керівників шахти «Суха Балка».
Ще один удар — фактичний колапс експортної логістики, вказують у DN: чорноморські порти працюють із серйозними обмеженнями, а суходолом вивозити сталь і руду дедалі складніше через дефіцит локомотивів.
У результаті металургійні та гірничодобувні підприємства змушені скорочувати виробництво саме тоді, коли для збереження конкурентоспроможності їм, навпаки, потрібно було б нарощувати обсяги.
DN нагадує, що до війни Україна виробляла понад 21 млн тонн сталі на рік і входила до числа найбільших виробників світу. Метал і руда у 2021 році забезпечували близько третини вартості товарного експорту країни. Тепер галузь, яка десятиліттями була однією з опор української економіки, фактично бореться за виживання.
Раніше українські компанії звернулися до уряду із проханням створити окрему програму підтримки промисловості за аналогією з енергетикою, а також тимчасово послабити торговельні обмеження для постачань до ЄС.
Без відновлення виробництва, логістики та доступу до ринків Україна ризикує втратити не лише окремі заводи, а й цілі промислові міста, десятки тисяч робочих місць і значну частину економічної бази для повоєнної відбудови.
Раныше французьке видання Le Monde писало, що українська металургія опинилася в найглибшій кризі за роки повномасштабної війни.
.








