Проїжджаючи повз запорізьку центральну недобудову, що стала уже символом цілої епохи, мимоволі приходиш до думки: як же усе-таки хочеться взяти і втопити більшість причетних до розграбування наших вбуханих фінансів в Дніпрі. Нам же вони залишили голий скелет на пам’ять, ну усе ж таки щось робили, та нічого, що китайці побудували б 5 мостів вже на ці гроші, ну не вистачило зовсім небагато, як зазвичай. А так — користуйтеся, велкам! Сьогодні всіх цих осіб можна побачити на всіляких патріотичних заходах, сесіях та зборах в місті , в дорогих краватках і ролексах на чистих вимитих руках, їхні діти вчаться і живуть в Європі давним давно і майбутнє міста їх зовсім не цікавить. Зате це досі шановані особистості, і жоден місцевий пройдисвіт не упустить можливості привітатися з ними за руку.
Тільки офіційно за тими розцінками пішло 313 мільйонів гривень і звичайно завдяки цьому за 11 років побудований не один особняк на Лазурному березі. Комісія ВР, створена запорізькими депутатами, пропрацювала рік і результату — 0.
Таке відчуття, що відсутність результатів, це жест для бюджетних шахраїв — ви там не сильно розслабляйтеся, чи добре награбоване сховали? А ми тут перевіримо вас трошки, так зовсім трошки і непомітно, а на нових виборах прозріємо знову і знову почнемо шуміти. Два роки при владі, все ті ж особи, всі ті ж гасла і знову відсутність результату. Навіть прийшлося кума зробити генпркурором, хіба мало . Чим далі йдуть в небуття всі їх справи, чим більше руйнуються конструкції наших недобудованих мостів і губляться документи, тим ясніше, що нікому справжні розслідування не вигідні. Ні минулим, ні нинішнім господарям життя.
Але ми все пам’ятаємо!
Юрій ХОХЛОВ
