Німеччина б’є на сполох через загрозу з боку Росії. Багато чого вказує на те, що в Кремлі спробують «перевірити» статтю 5 НАТО.
Про це заявив керівник Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль, повідомляє РБК-Україна з посиланням на ntv-de.
На його думку, Росія не обмежиться лише планами загарбати Україну. І причина в тому, що в Москві дедалі більше сумнівів у здатності Альянсу діяти єдиним фронтом.
Заява німецької розвідки
Так, у Берліні вважають, що після України Кремль може кинути виклик усьому Альянсу.
При цьому Каль говорить про загрозу для колективної безпеки НАТО.
«Ми абсолютно впевнені і маємо розвідувальні докази: Україна — лише один крок. У Москві є ті, хто більше не вірить, що стаття 5 НАТО діє. І вони хочуть це перевірити», — заявив високопосадовець.
Що таке стаття 5 НАТО
Йдеться про ключовий принцип колективної оборони, закріплений у Вашингтонському договорі (1949 року), на якому засновано Північноатлантичний альянс (НАТО).
Суть 5 статті полягає в тому, що збройний напад на одну або кількох держав-членів НАТО вважається нападом на всіх.
Це означає, що якщо будь-яка країна-член Альянсу зазнає атаки, усі інші зобов’язані розглядати цей напад як спрямований проти них самих. При цьому кожна країна має право самостійно визначити, яку допомогу надати — військову, матеріальну, розвідувальну тощо.
Єдиний раз, коли дану статтю було застосовано — після терактів 11 вересня 2001 року.
Заяви Бруно Каля свідчать про те, що у Кремлі можуть сумніватися в готовності Заходу дотримуватися цієї норми на практиці.
Яка країна може стати мішенню
Німецька розвідка не озвучує, на яку країну НАТО може бути здійснено напад, однак більшість експертів одностайні, що можливими об’єктами провокацій можуть стати країни Балтії або Східної Європи, зокрема ті, що межують з Росією або Білоруссю (Естонія, Латвія, Литва, Польща).
Стратегічна мета Кремля — вплив на Захід
За словами Бруно Каля, ціль Росії — не лише війна в Україні, а розширення своєї геополітичної сфери впливу в бік Заходу. Таким чином, Кремль може прагнути підірвати довіру до НАТО зсередини — показавши, що Альянс не реагує достатньо швидко чи рішуче.
Реакція Заходу
Наразі офіційної реакції з боку керівництва НАТО або США немає.
Проте за останні місяці:
НАТО посилила військову присутність у країнах Східної Європи;
проводяться активні навчання поблизу російських кордонів;
приймаються рішення про підвищення бойової готовності союзних армій.
Сигнал із Берліна — це не лише попередження для політиків, а й нагадування для громадян: безпека Європи більше не гарантована автоматично. У випадку провокації Альянс має шанс або підтвердити свою силу — або втратити довіру назавжди.
Нагадаємо, генсек НАТО Марк Рютте під час виступу в Chatham House заявив, що Росія стрімко нарощує своє озброєння, а тому є велика ймовірність, що протягом 5 років вона нападе на НАТО.
Крім того, Марк Рютте заявив, що країни НАТО планують збільшити протиповітряну і протитанкову оборону на 400%. За його словами, це пов’язано із загрозою з боку Росії.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
