Олег Коломоєць – депутат міської ради та громадський діяч. В цей період Олег Олександрович, як і колеги по цеху, відзначає першу річницю з початку роботи на посту депутата Запорізьскої міської ради.
За рік свого депутатства депутат від фракції “УКРОП” зробив немало корисних і хороших речей, та планує зробити ще більше.
Як вдається поєднувати депутатську діяльність із громадською, та при цьому встигати приділяти час родині? Чи вдалось Революції гідності, безпосереднім учасником події якої він був, досягти своєї кінцевої мети та зміниті країну?Про це, а також долучення до лав бійців у зоні АТО, своє депутатство, громадську діяльність та життєву позицію Олег Коломоєць розказав журналісту порталу ГОЛОС під час особистого спілкування в ході інтерв’ю.
— Олег Олександрович, вітаю! Дякую, що погодились поспілкуватись з нами. І одразу хотілося б пригадати події дворічної давності. Адже вже наступного тижня Україна буде відзначати третю річницю від початку Майдану. Як відреагували ваші близькі та колеги, дізнавшись, що ви є прихильником і учасником Революції гідності?
-Близькі відносяться до моєї діяльності з розумінням, зокрема моя мама знає, що я революціонером був ще змалечку, адже вже у шостому класі знімав портрети Леніна зі стін в своїй школі. Тому від початку Революції гідності я не міг бути осторонь, брав відпустки на роботі, щоб поїхати на Майдан у Київ.
— Не залишились ви осторонь і під час початку бойових дій в зоні АТО. Відправились туди на фронт. Пам‘ятаєте цей час?
-До початку збройного конфлікту на Донбасі я не тримав навіть у руках зброї, бо у силу своєї професії не мав можливості служити, адже я працював ще з п’ятого курсу. Військової кафедри під час мого навчання теж ще не було. Ми вирішили взяти на себе відповідальність, розпочали тренуватись уже в якості батальйону територіального ополчення «Запоріжжя», нас зібралось сотні. Тренувались та готувались ми до партизанської війни, адже чекали, що вже з дня на день Путін зі своїми військами буде тут у Запоріжжі. На фронт я попав вже у складі 37-го окремого мотопіхотного батальйону. На фронт пішов не за політиками, а за свою країну.
— Ви пройшли всю Революцію гідності з початку і до кінця. Зараз, на вашу думку, чи виконані ті завдання, які перед собою ставив народ, йдучи на Майдани у своїх містах і головне – у нас, в Запоріжжі?
-Варто пам’ятати, що вже після побиття студентів в ніч на 30-те листопада Євромайдан, який відстоював євроінтеграцію, перетворився на Революцію гідності. Адже розпочалась боротьба за гідність та свободу, за свої права, за право жити, за право бути господарями на своїй рідній землі. У річницю Революції гідності було б правильно підбивати підсумки, враження таке, що український народ переміг, прогнавши Януковича та відстоявши свою гідність, але через деякий час народ був знову ошуканий тими, хто скористався його здобутками. І я особисто вважаю, що ця революція і боротьба завершилися зарано. Адже український народ ще навіть не навчився формулювати свої вимоги.
— А щодо вашої політичної діяльності. Вже пройшов рік з того моменту, як ви стали депутатом Запорізької міськради у складі фракції УКРОП. Яких результатів вдалося досягти за рік як депутата, під крилом партії, безпосередньо у земельній комісії?
-Не позиціоную себе як одного гравця. Я — командний гравець. Наша фракція, та і загалом партія – це одна міцна команда патріотів, які готові діяти. Розподіли грошей, кадрові призначення – це все у провладних партіях. Ми не маємо жодної людини в керівниках департаментів. Найголовнішою нашою метою було зробити для людей владу більш відкритою, відкриті сесії, комісії – це нам беззаперечно вдалось. Нам вдалось добитись відкритості протоколів земельної комісії, які тепер відкриті на сайті і постійно оновлюються.
Конкретних прикладів роботи — чимало. Це і рішення з приводу ліквідації абсолютно збиткового КП “Преса”, і рішення про створення багатоповерхового будинку для ветеранів АТО та їх сімей, якими не опікується держава. Вже навіть є будівельна адреса — Новокузнецька, 48, яка простоює понад десять років. Було вирішено та домовлено про те, що будуть виділені державні кошти і ми зможемо добудувати будинок.
Та й на окрузі вдається допомагати мешканцям. Наприклад, я безперечно допомагаю школам. Директори дуже дивуються, коли ми приходимо, спілкуємось та допомагаємо. Вони до того не звикли. Ми захистили людей по адресі вул. Автозаводська, 30, де хотіли прибудувати ще два під’їзди – люди були проти, вийшов весь двір. Завдаяки нам забудова не відбулась. Також біля модульного містечка є неасфальтована дорога, люди весь час бідкаються. Ми добились того, що там до кінця наступного року з’явиться асфальтне покриття.
— Дуже цікаве ваше бачення роботи нової міськради. Яке найбільше позитивне враження та найбільше розчарування в роботі Запорізької міської ради за рік? Як вдається співпрацювати з депутатами, адже часто виникають конфлікти чи непорозуміння на фоні політичних симпатій. Яке місце серед політичних партій займає УКРОП?
-На початку нашої роботи, одразу, як ми зайшли у міськраду, деякі провладні фракції, депутати, були нещирими та підлими. Нехай не вдають із себе патріотів, ми ж не дурні, люди все бачуть. Одразу видно, хто вільний у своїх рішеннях, а хто підкорюється наказам. І ставлення безпосередньо до нашої фракції теж очевидне. Ігноруються звернення до Верховної Ради, які ініціюються нашою фракцією з приводу індексації, тарифів, погіршення життєвих умов. Однак ми все одно продовжуємо працювати.
— Олег Олександрович, як відомо, ви не тільки активний партійний діяч. У громадських організаціях , направлених на захист прав бійців АТО, займаєте найвищі посади. Розкажіть, з якими питаннями зараз найчастіше до вас звертаються бійці та які завдання наразі вирішуєте АТОшників міста та області?
-Не дивлячись на те, що існує протидія з боку обласної влади, вдається йти далі та допомагати моїм побратимам. В основному звертаються з питаннями по заявам та документам, на жаль не завжди виходить приділити увагу абсолютно всім. Також була велика проблема з пільговим проїздом, ми її теж подолали, на жаль, декілька відсотків перевізників досі ігнорують ці пільги, але ми працюємо над цим. Були також питання по землі. Тут треба віддати належне Констянтину Брилю, він справді сприяв і допомагав в цьому питанні.
— Власне, поєднувати стільки роботи та посад — задача вкрай важка. Як ви зберігаєте баланс між діяльністю депутата у комісіях, на сесії, на окрузі і роботою задля ветеранського братства?
— На жаль, вже є проблема вигорання і тотальної втоми. Не маю часу на родину: син та дружина дуже ображаються на мене через це. Однак все одно я по максимуму концентруюсь на громадській діяльності, на допомозі нашому народу.
— Повертаючись до вашої діяльності в міськраді. Головні ваші ініціативи в Запорізькій міській раді – це визнання ЛНР-ДНР терористичними організаціями, Росію країною-агресором та заборона виступів проросійсько налаштованих артистів на території області. Розкажіть про ваші плани на майбутнє? Які нові практичні ініціативи готуєте для нашого міста?
-Не вважаю це головними ініціативами, адже я депутат не тільки ветеранів, а й депутат усіх жителів. Тож зараз плануємо наводити лад з комунальною власністю. Місту необхідно для подальшого розвитку прискорити прийняття генерального плану. Для приведення інвестицій в місто треба вирішувати питання з земельними ділянками, забезпечувати на конкурсних умовах їх отримання. Будемо вимагати підтримки створення умов ведення бізнесу для АТОшників. Це дуже важливо, щоб військові ставали активнішими в розвитку свого бізнесу і могли собі та своїм родинам забезпечувати гідне життя. Також важливо займатись підготовкою до наступних виборів, які я вважаю будуть достроковими.
-А на останок хотілося б влаштувати вам невеличкий бліц. Готові?
-Так, звичайно.
-Хто чекає вас дома?
-Дружина та син.
-Яким видом транспорту користуєтесь?
-Громадський транспорт.
-Ваше життєве кредо.
-Debes, ergo potes. В перекладі з латині – «Треба, значить можеш».
-Побажання запоріжцям у трьох словах.
-Усвідомлювати, що вони є господарями міста і не боятись брати на себе відповідальність, і будувати суспільство та місто таким, яким вони хочуть його бачити.
— Олег Олександрович, дякую за відверту бесіду!
Спілкувалась ЯРИНА ГЕРАЩЕНКО
