Новости Запорожья. Новости политики, общество, криминал

«Повага – кожному» – принципи поваги від кандидата в президенти Сергія Тарути

208

– Ви неодноразово заявляли, що людський капітал – основа для стрімкого економічного зростання. Як привести в дію цей капітал?

– Наша партія ставить перед собою високу мету – входження України в Топ-25 країн світу за iндексом людського розвитку, який регулярно представляє ООН. Зараз Україна знаходиться на 88 позиції з 189 країн світу. Це практично на одному рівні з Еквадором, Перу і Колумбією, всі європейські держави  набагато вище за Україну. Нинішня влада не в змозі забезпечити розвиток. Необхідно повернутися обличчям до свого народу, настав час у центр державної політики поставити загальнолюдські цінності.

– Що конкретно в цьому напрямку пропонує ваша політична сила?

– Партія «Основа» пропонує повернути із забуття таку загальнолюдську цінність українського суспільства, як повага. Нинішня влада і її попередники по суті забрали повагу у всього українського народу. Але без відновлення поваги в нашій країні не реанімувати вітчизняну економіку, не повернути мир в Україну і не побудувати міцної держави. Тому наша партія сформувала і пропонує суспільству програму «Принципи поваги»

 – Сьогодні багато політиків обіцяють чудове життя. Але не говорять, як вони це зроблять. А ви можете сказати – в чому суть цієї програми?

– Ми вважаємо неприпустимим і ганебним для влади таке явище, як бідність трудящої людини. Тому ми повернемо повагу до людської праці  шляхом гідної винагороди за продуктивну роботу. У той же час наша партія бере на себе також серйозні зобов’язання і в соціальній сфері.

 «Основа» – партія людей справи. Ми – партія економічного зростання України. І ми чітко розуміємо, що досягти високих соціальних стандартів життя кожного українського громадянина можна лише за умови динамічного розвитку всієї економіки на рівні не менше 10-15% щорічно  за умови різкого приросту внутрішніх і зовнішніх інвестицій та за сприяння розвитку бізнесу.

Високу пенсію і заробітну плату не можна встановити по команді або з примхи уряду, якщо для цього немає економічних підстав. Формувати і реалізовувати якісну соціальну політику можливо тільки на розвиненому економічному базисі держави.

Але еталони соціальних стандартів необхідно встановлювати вже сьогодні.

 – Що, по-вашому, є еталоном гідної винагороди за працю в Україні з урахуванням економічних реалій?

– Людина праці в нашій країні повинна гідно заробляти і жити в цивілізованих умовах. Зарплати в Україні мають відповідати рівню доходів у країнах Східної Європи. Середня зарплата в Україні повинна бути не менше 20-25 тис. грн. Встановлений в Україні рівень соціальних стандартів у вигляді нинішніх мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму – це ганьба для влади. Необхідно створити умови, щоб кожен працюючий українець навіть на мінімальну зарплату мав можливість повноцінно жити за скромними європейськими стандартами.

– Які завдання передбачає ваша Програма щодо первинного осередку суспільства – української сім’ї?

– Абсолютно всі сім’ї в Україні повинні відчувати себе впевнено і захищено. Необхідно надати можливість кожній родині отримати іпотечний кредит на придбання або будівництво власного житла під 3-4% строком до 30 років. Необхідно істотно збільшити допомогу сім’ям при народженні дитини та пільги для сімей з неповнолітніми дітьми.

– Як ви маєте намір повернути повагу до старшого покоління в нашій країні?

– Через гідні пенсії і турботу про їхнє здоров’я. Люди старшого віку, так само, як і всі інші соціально незахищені категорії громадян, повинні відчувати реальну турботу з боку держави. Середню пенсію необхідно збільшити до 10-12 тис. грн.

– Які особисті права і свободи громадян ви маєте намір відстоювати в першу чергу?

– Ми вимагаємо поваги всіх прав і свобод кожного громадянина в нашій країні. При цьому всі українці повинні бути впевнені, що в нинішній непростий час держава захистить їх від неправомірних дій правопорушників, екстремістів і радикалів. Держава повинна неодмінно забезпечувати також право громадян на свободу думки і слова, на вільне використання мов національних меншин, на свободу отримання інформації без цензури.

– Але ж і громадяни повинні поважати власну державу. Як вирішити це завдання?

– За великим рахунком  ми в партії «Основа» визначаємо для себе завдання повернути повагу до кожної людини в Україні. Дійсно, ми повинні повернути повагу не тільки держави до громадян, а й громадян – до держави. Але для цього нам треба буде побудувати таку державу, яку поважатимуть усі.

 – Ви на минулому тижні були в Мінську, брали участь в роботі Основної групи Мюнхенської конференції з безпеки. Як оцінюєте підсумки роботи конференції?

– Це був дуже серйозний захід, на якому обговорювалися доленосні для України питання: як досягти миру на Донбасі, як вибудувати відносини з сусідами і країнами, глобальними лідерами, як забезпечити енергетичну безпеку нашої країни.

Але, на жаль, вище керівництво України проігнорувало мінську зустріч Основної групи Мюнхенській конференції з безпеки.

Мабуть, керівникам України просто нічого сказати на такому представницькому заході. У них немає ні стратегії миру, ні стратегії енергетичної безпеки України, немає поняття про те, як вибудовувати діалог з тими ж Євросоюзом і США, не кажучи вже про Росію.

Україну представляли всього лише кілька політиків і експертів, у тому числі і ми від партії «Основа».

Ми представили учасникам Мюнхенській конференції і наш Мирний план «Три Основи. Легітимність. Безпека. Довіра», і стратегію створення східноєвропейського енергетичного хабу, і шляхи деполітизації українсько-російських газових відносин.

Можу запевнити – багато учасників конференції, в тому числі і президента Білорусі Лукашенко, фактично цитували пункти нашого Мирного плану «Три Основи», що ще раз показує істинність і безальтернативність положень цього документа.

Наприклад, Лукашенко запропонував розглянути можливість розміщення в Україні спільної миротворчої місії ООН і ОБСЄ. Білоруський лідер вважає вирішення українського конфлікту ключовим питанням безпеки в Європі і впевнений, що воно неможливе без залучення до переговорного процесу США.

– Конкретизуйте, будь ласка, ваші ініціативи у сфері енергетики, які були озвучені в Мінську.

– Ми запропонували виключити тему транзиту російського газу по території України з політичних дискусій між Києвом і Москвою. Для цього Європа може, наприклад, розглянути варіант купівлі російського газу на східному кордоні України.

Полеміка, що розгорнулася сьогодні в Україні навколо будівництва газопроводу «Північний потік-2», неконструктивна і надмірно політизована. Проект цього газопроводу буде реалізований. Тому українській владі в своїх рішеннях вже зараз необхідно виходити з такого результату. І в переговорному процесі треба шукати компроміси, які дозволили б забезпечити енергетичну безпеку України і всієї Східної Європи.

Для Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії транзит російського газу через Україну є економічно більш вигідним, ніж через «Північний потік-2». Це фізика, а не політика. Тому необхідно домовлятися, як зберегти в найближчі 2-3 роки транзит газу через Україну на рівні не менше 50-60 млрд кубометрів на рік.

Другий компроміс – знайти спільне рішення щодо допуску на ринок ЄС газу з Середньої Азії через територію РФ. Щоб допуск до «труби» отримали постачальники з Середньої Азії, а також приватні газовидобувні компанії з Росії, необхідно домогтися, щоб РФ все-таки виконала положення Третього енергетичного пакету якщо не на 100%, то хоча б на 95%.

Стосовно східноєвропейських країн необхідно опрацювати питання про створення енергетичного хабу – разом з Польщею. Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Болгарією  і, можливо, за участю Італії. Нам треба забезпечити єдиний енергобаланс і щодо газу, і щодо електроенергетики.

– А які перспективи ви бачите у Мінського формату?

– Мінський формат відіграв величезну позитивну роль – він зупинив велику війну. Але Мінськ дав лише перемир’я. Він не дав алгоритму пошуку миру.

Тому Мінський майданчик необхідно залишати, наприклад, для вирішення гуманітарних аспектів проблеми. А основні зусилля зосереджувати на новому майданчику.

Треба чітко розуміти, що військовий спосіб повернення Донбасу в Україну – безглуздий, незважаючи на бравурні заяви Порошенка про військову міць України і успіхи Укроборонпрому.

Тому шляхи вирішення конфлікту знаходяться виключно у площині дипломатії.

А для дипломатичного вирішення необхідно визначити систему координат цього конфлікту. Він має чотири виміри:

– геополітичний (конфронтація по лінії Росія-Захід / США);

– геоекономічний (конфронтація по лінії Росія-Захід / ЄС);

– двосторонній (конфронтація по лінії Росія-Україна);

– український.

 Відповідно для виходу з конфлікту треба комплексно знайти рішення на всіх чотирьох рівнях, особливо на українському, де необхідно представити суспільству план внутрішнього примирення і сприяти готовності пробачити один одного.

А таке 4-рівневе позиціонування української кризи дає відповідь на те, хто є учасниками цієї кризи: Україна, Росія, США, Євросоюз і його локомотиви ФРН і Франція як учасники нормандського  формату, ОБСЄ.

Тому ми пропонуємо Відень як оптимальний майданчик для таких переговорів.

І від кожного учасника цього конфлікту, а не тільки від РФ і США, необхідні спеціальні представники.

Від України такого представника повинна уповноважити Верховна Рада.

І переговори повинні вестися постійно, а не так, як це відбувається зараз.

Потрібен безперервний переговорний процес.

Європа готова допомогти інвестиціями для економічного відновлення Донбасу. Але чекає зміни влади і встановлення чітких правил гри.

– З чого слід починати реінтеграцію Донбасу?

– Починати реінтеграцію необхідно з повернення довіри людей до України. І це потрібно і можна робити вже зараз. Для цього потрібно лише бажання влади.

 Ми вважаємо, що влада повинна відновити виплату пенсій і соціальних допомог для тих з громадян, хто своєю працею на благо України заслужив ці пенсії та допомоги.

Ми виступаємо за зняття торгової і економічної блокади Донбасу. Вона вигідна тільки корумпованим чиновникам і військовим, які заробляють на тіньових потоках і контрабанді по обидва боки лінії розмежування.

Треба зняти адміністративні бар’єри для спілкування громадян по обидва боки від лінії розмежування.

Треба спростити процес переміщення людей через КППВ, прибрати принизливі процедури пропуску, зупинити корупцію і беззаконня на пунктах пропуску, відновити роботу стаціонарного та мобільного зв’язку.

Треба повертати громадян в загальноукраїнське правове і виборче поле.

– З приводу виборчого поля партія «Основа» виступала із жорсткою заявою і закликала громадян, що живуть на окупованих територіях Донбасу, бойкотувати так звані вибори 11 листопада. Як Україна могла перешкодити цим виборам? І як залучити громадян України, які проживають на окупованих територіях, до українських виборів 2019 року?

– Влада повинна була використовувати всю свою пропагандистську міць для того, щоб пояснити людям на окупованих територіях – не можна брати участь у виборах 11 листопада. Ці вибори – фальшиві.

З іншого боку, показником бажання влади поборотися за людей будуть дії, спрямовані на залучення громадян України з окупованих територій до виборів президента України і Верховної Ради, які пройдуть в 2019 році.

Тим більше, що ЦВК України у вересні 2018 року спеціально передбачив спрощену процедуру голосування для захисту виборчих прав переселенців і громадян України на окупованих територіях. Тепер їм, щоб проголосувати, буде потрібен лише паспорт громадянина України, а також перебування на території, підконтрольній Україні.

Влада цілком може організувати волевиявлення громадян з окупованих територій на виборах 2019 року. Але чи захоче?

Ми вважаємо, що Україна заслуговує на нову, всенародно прийняту Конституцію, в якій не буде місця сурогатним «особливим статусам» і «особливостям самоврядування» для окремих територій і громад. Тільки реальна і широка децентралізація на єдиних для всіх регіонів принципах розумного управління здатна об’єднати нашу країну.