Священною коровою Запоріжжя є острів Хортиця. Священним міфом — що він цілком є територією заповідника, і на цю територію видано держакт. Відбувається ця легенда з божевільного рішення Верховної Ради 1990 року, коли заповідником оголосили весь острів. Ну оголосити оголосили, але практичного впливу, крім як на жителів, це ніякого не мало. Ну тобто підприємства як працювали, так і працюють, залізнична і автомобільна дороги залишилися на місці. А ось у мешканців приватного сектора відібрали будинкові книги (це те, куди можна прописувати) і повідомили, що тепер вони тут живуть незаконно. Хтось повівся на міліцейську брехню і будинкові книги віддав, хтось ні (і тепер у них хоч якісь права є). Жителі ж багатоповерхівок в статусі своєму тоді не постраждали, але постраждали пізніше -коли решта жителів міста отримали право на приватизацію, а їм скрутили дулю і повідомили, що житло на території заповідника приватизації не підлягає. При цьому заповідник фізично — це 4 гектари в плавнях, все інше — рекреація, промисловість, лісництво, дороги, цвинтарі, поля фільтрації (про них потім докладніше) і житло. Ніхто там нічого заповідного не робив і не збирається, більше того, те, що більш менш підтримувалося в порядку, завдяки як статусу, так і діяльності керівництва заповідника, перетворено на смітник і поля амброзії. У 2007 році Ющенко влаштував властиву йому істерику, погрожуючи згадати Карташову все від підтримки Януковича до грабежу бюджету, і той в екстреному порядку видав заповіднику держакт. Але тут виникла складність. У земельної ділянки двох власників бути не може. Природно, що діючі на той момент землевідведення ніхто не відміняв і нерухомість ніхто не зносив. Тому було прийнято геніальне з піару рішення — держакт був виданий на ВЕСЬ ОСТРІВ Хортицю (саме ці відомості вбиті навіть у Вікіпедію) ЗА ВИНЯТКОМ сторонніх землекористувачів. Сторонні землекористувачі — це практично весь острів. Фактично тоді в держакт увійшов сам заповідник в плавнях, музей і територія, яка НІКОМУ не була відведена (просто тому, що нікому не потрібна) Ну тобто з 2500 гектарів приблизно 500. Але оскільки директору заповідника Максиму Остапенку ситуація ця не подобалась, він зробив хитрий трюк. Він заламінував держакт. І показує всім титульний лист, красивий, з голограмами і на весь острів. А внутрішню сторону, де чорним по білому написано, що до решти острова він не має ніякого відношення, він відповідно нікому не показує. Острів для нього звичайно священна корова. Тому що він її доїть.
Максим ДРОЗДЕНКО
