Після двох років зростання російська економіка перейшла до стабільного сповільнення. Військові витрати та нафтогазові доходи поки що дозволяють Кремлю фінансувати війну, але санкції та удари ЗСУ поступово скорочують запас її міцності.
Про нинішню ситуацію в російській економіці в матеріалі спецкора РБК-Україна Юрія Дощатова.
Головне:
- Російська економіка стабільно сповільнюється після двох років швидкого зростання: прогноз ЦБ на 2026 рік допускає зростання ВВП від 0 до 1%.
- Військові витрати та нафтогазові доходи поки що дозволяють Росії підтримувати економіку та фінансувати війну, однак ефект військового стимулювання поступово слабшає.
- Українські удари по НПЗ стали одним із факторів тиску на російську економіку: дефіцит пального призвів до зростання цін, обмежень експорту та змусив владу знижувати вимоги до якості бензину.
- Росія поки що адаптується до ударів і санкцій: нафтовий експорт після падіння почав відновлюватися, тому говорити про обвал економіки передчасно.
- Головний ефект тиску України та її партнерів – поступове скорочення запасу міцності російської економіки та фінансових можливостей Кремля для продовження війни.
Російська економіка після початку повномасштабної війни з Україною отримала нове джерело зростання за рахунок різкого збільшення військових витрат. Це зростання з початком конфлікту на Близькому Сході підтримали високі нафтогазові доходи.
Але ефект військового стимулювання економіки слабшає, а тиск на нафтову галузь створює додаткові обмеження для економіки.
Обстріли російських нафтопереробних заводів, які Україна активізувала навесні, стали одним із факторів сповільнення російської економіки.
Читайте також: «Пекельні санкції» Грема. Чи США посилюватимуть тиск на російську нафту
Центробанку Росії в липні довелося значно погіршити макропрогноз на поточний рік і для підтримки економіки знизити ключову ставку з 14,25 до 14%.
Очікуване зростання ВВП знижено з 0,5-1,5% до 0-1%, інфляцію збільшено до 6-7% з колишніх 4,5-5,5%. Мінекономіки РФ також знизило свій прогноз зростання економіки до 0,4%.
МВФ поки що не погіршив показники, але відзначив сильне сповільнення економіки Росії.
Кільський інститут світової економіки вважає прогноз Мінекономіки РФ надмірно оптимістичним, побудованим, можливо, на недостовірних даних.
«Є серйозні сумніви щодо точності офіційних показників зростання, і якщо інфляція занижена, як припускає багато хто, це призведе до ще більшого зниження цифр реального зростання», – зазначається в доповіді німецького інституту про стан економіки Росії.
ВВП Росії втрачає темп зростання другий рік поспіль. У 2022 році було падіння на 1,2%. У наступні два роки економіка не лише компенсувала спад, а й продемонструвала істотне зростання.
У 2025 році темпи знизилися до 1%. Очільниця ЦБ Ельвіра Набіулліна назвала такий результат заходом на «м’яку посадку». Прогноз на 2026 рік, який припускає нульове зростання економіки, можна вже вважати стрімким приземленням або навіть аварійною посадкою.
Фото: Динаміка зміни ВВП Росії 2022 — 2026 роки (інфографіка РБК-Україна )
Обстріли нафтової галузі – як фактор спаду економіки
Прямо Центробанк у своєму коментарі не вказує обстріли нафтопереробних заводів як причину погіршення макроекономічного прогнозу. Але серед факторів негативного впливу на економіку все-таки згадує «істотне зростання цін на моторне пальне».
З початку 2026 року роздрібні ціни на бензин у Росії через дефіцит, викликаний обстрілами НПЗ, зросли в середньому на 14%. Якщо порівнювати з торішніми літніми цінами, то зростання становило 20%.
Щоб утримати ситуацію під контролем, уряд Росії для наповнення ринку до кінця року заборонив експорт пального та пом’якшив вимоги до його якості. Дозволили продавати стандарт «Євро-3» замість обов’язкового раніше «Євро-5».
Поки що в РФ вважають труднощі з пальним тимчасовими, і вже з вересня хочуть дозволити заводам-виробникам повернутися до експорту дизеля. Можливо, так і буде, оскільки наприкінці липня – на початку серпня ситуація почала поступово стабілізуватися. Це відбувається через вихід НПЗ з аварійних ремонтів.
Але, звісно ж, не лише обстріли НПЗ призвели до економічного погіршення. Це результат і санкцій, і зниження виробничих потужностей як у цивільній промисловості, так і у ВПК, зростання виробничих витрат через подорожчання логістики та пального.
Наслідки вже позначаються на соціальній сфері. Провідна російська економістка-географ Наталія Зубаревич фіксує скорочення витрат на охорону здоров’я, «оптимізацію», тобто урізання соціальних витрат.
Активно зростають дефіцити регіональних бюджетів, головним чином, через падіння надходжень з податку на прибуток та скорочення доходів експортно орієнтованих галузей.
Дефіцит робочої сили в Росії з 2022 року зростав утричі – до 1,5 млн осіб. Він покривається за рахунок трудових мігрантів з країн Азії. Тільки в поточному році було видано 70,4 тис. дозволів на роботу громадянам Китаю та 33,7 тис. – Індії.
Деяке послаблення економіка Росії відчула після початку війни на Близькому Сході. Ціни на енергоносії зросли, і як наслідок – збільшилися доходи Росії. Але це експерти вважають тимчасовим фактором.
«Економічне зростання Росії зупинилося, а фіскальні буфери значною мірою вичерпані. При цьому високі ціни на нафту дадуть лише тимчасовий ефект через ефективність українських «дронових санкцій» щодо зниження обсягів експорту», – йдеться в звіті Кільського інституту.
Тиск на економіку Росії має посилитися
Щоб російська економіка продовжила слабшати нинішніми темпами, мають зберігатися як мінімум три фактори:
- завершення війни на Близькому Сході, яке здатне знизити ціни на енергоносії;
- посилення санкційного тиску на Росію;
- збереження нинішньої інтенсивності українських ударів по російських об’єктах.
В ідеалі список цілей має розширюватися – від нафтової інфраструктури до логістичних вузлів, портових терміналів і складів найбільших маркетплейсів.
Фото: Удари ЗСУ по Wildberries у Росії (Getty Images)
Щодо завершення війни невизначеність зберігається вже кілька місяців. Жодна зі сторін не має чіткого та здійсненного плану вирішення конфлікту.
У Євросоюзі розмірковують над вдосконаленням санкційних механізмів, оскільки діючі вже себе вичерпали. Від великих санкційних пакетів у Брюсселі хочуть перейти до дрібніших, спрямованих на конкретні сектори.
Ексрадник президента України Олег Устенко вітає такий підхід. При підготовці санкційних пакетів у ЄС іноді виникають розбіжності, які призводять до затягування ухвалення рішень та винятків для деяких країн.
Наприклад, так було під час ухвалення 6-го санкційного пакета у 2022 році, коли винятки для купівлі російської нафти отримали Угорщина, Чехія та Словаччина.
У 21-му пакеті, ухваленому в липні поточного року, винятків вимагали вже 6 країн. Їм пішли на поступки, щоб не затягувати процес.
«Європейці вже самі розуміють, що повністю домовитися не можуть. Тому абсолютно правильно, що вони змінюватимуть принцип застосування санкцій. Не вноситимуть в один пакет усе – від фінансів до нафти, а формуватимуть невеликі пакети за одним-двома напрямами й ухвалюватимуть їх швидше», – сказав він у коментарі РБК-Україна.
Читайте також: Санкційна політика ЄС щодо Росії може різко змінитися, — FT
З обстрілами Україною російських НПЗ, які Володимир Зеленський вважає найкращими санкціями, та інших стратегічно важливих об’єктів – ситуація простіша. Вони триватимуть. Тактику їх завдання вже поступово змінюють.
Цілями стають не лише паливні резервуари та НПЗ. Українські військові зосереджуються на ураженні критично важливих елементів енергетичних об’єктів – тих, від яких залежить їхня подальша робота.
Іноді використовують тактику, яку застосовує сама Росія. Тобто завдають повторних ударів по об’єкту до завершення його ремонту.
Президент США Дональд Трамп на початку липня навіть заявив, що удари України можуть прискорити завершення війни.
За останні два тижні Україна розширила коло цілей, почавши активно атакувати логістичну інфраструктуру найбільшого російського маркетплейсу Wildberries. За оцінками, вже пошкоджено до 22% його логістичних потужностей.
Постраждав насамперед малий та середній бізнес. Його потенційні втрати становлять уже до 280 млрд рублів – це майже 3,5 млрд доларів.
Атак ЗСУ зазнають і об’єкти маркетплейсу Ozon. Розуміючи ризики, селери знижуватимуть свою активність, що призведе до скорочення робочих місць.
Але якщо говорити про наповнення бюджету Росії для продовження війни, то, звісно ж, виведення з ладу НПЗ та маркетплейсів не дають необхідного ефекту, вважає Устенко.
«Це скоріше про символізм, ніж про економіку. Росіяни просто чіткіше відчувають результат війни на побутовому рівні. Вони позбавляються того, до чого звикли (бензин та послуги доставки – ред.). У кінцевому підсумку знижується рівень упевненості в завтрашньому дні», – вважає Устенко.
Ослабити бюджет Росії можна посиленням атак на нафтову інфраструктуру в портах, щоб скоротити експорт.
За даними KSE, виробники, які перебувають під санкціями США – «Роснефть», «Лукойл», «Газпромнефть» та «Сургутнефтегаз», вже відновили свою частку в експорті сирої нафти до 61% після падіння до 4–8% у січні-березні 2026 року.
Зараз добовий обсяг експорту російської нафти морем зріс з 3,5 млн барелів до 4,1 млн.
«Виходить, що росіяни вже повернули понад 20% втрачених потужностей і хочуть відновити звичайний обсяг до початку обстрілів у 5 млн барелів на добу. Тобто відновлюються вони досить швидко», – зазначив Устенко.
Російська економіка дійсно увійшла в період помітного сповільнення, однак говорити про її обвал поки що передчасно. Військові витрати, нафтогазові доходи та здатність держави перерозподіляти ресурси дозволяють Кремлю підтримувати економіку й фінансувати війну.
Але ці можливості поступово скорочуються. Висока інфляція, зростання бюджетного дефіциту, санкції та удари по інфраструктурі підвищують вартість ведення війни та обмежують експортні можливості Росії.
Тому головний ефект нинішнього тиску з боку України та її партнерів – не обвалення російської економіки, а поступове скорочення її запасу міцності та фінансових можливостей для продовження війни.
Запитання – відповідь (FAQ)
– Чому російська економіка почала сповільнюватися?
– Після різкого зростання військових витрат ефект бюджетного стимулювання поступово слабшає. Одночасно на економіку тиснуть санкції, зниження виробничих потужностей, зростання витрат і проблеми в нафтовій галузі через обстріли ЗСУ.
– Наскільки сильно сповільнилася економіка Росії?
– У 2023 і 2024 роках російський ВВП зріс на 4,1% і 4,9%, але у 2025 році зростання сповільнилося до 1%. На 2026 рік Центробанк допускає зростання всього на 0–1%, а Мінекономіки очікує 0,4%.
– Як українські удари по нафтовій інфраструктурі впливають на економіку?
– Вони посилюють уже наявні проблеми. Удари по НПЗ призвели до перебоїв із пальним, зростання цін і змусили російську владу обмежувати експорт нафтопродуктів та тимчасово знижувати вимоги до якості бензину. При цьому Росія поки що досить швидко відновлює пошкоджені потужності.
– Чи можуть санкції та удари зупинити російську економіку?
– Поки що підстав говорити про обвал немає. Росія зберігає значні можливості для перерозподілу ресурсів на користь війни та адаптується до обмежень. Однак сукупний тиск поступово скорочує запас міцності економіки та збільшує вартість продовження війни.
– Що може посилити тиск на російську економіку?
– Для подальшого скорочення нафтогазових доходів важливі зниження світових цін на енергоносії, посилення санкційного тиску та збереження українських ударів по російській нафтовій і логістичній інфраструктурі. При цьому ефект таких заходів проявляється поступово, а не одномоментно.
