Попри втрати, руйнування та кадровий дефіцит, важка промисловість залишається одним із ключових чинників економічної стійкості України. Про це йдеться у дослідженні LIGA.net.
До повномасштабної війни промисловість забезпечувала 23,2% ВВП країни, а гірничо-металургійний комплекс був її основою. У 2021 році економічний вплив ГМК, з урахуванням суміжних галузей і споживчих витрат працівників, становив 10,3% ВВП. Металургія забезпечувала майже третину товарного експорту України ($22,2 млрд), а підприємства галузі сплатили $3,5 млрд податків.
Як важка промисловість впливає на економіку
До війни кожен четвертий найманий працівник був пов’язаний із промисловістю. Один металург забезпечував роботою ще чотирьох людей у суміжних сферах, а кожен тринадцятий працівник в Україні так чи інакше залежав від металургії.
Для таких міст, як Запоріжжя, Кривий Ріг і Маріуполь, металургійні підприємства були містоутворювальними, підтримуючи не лише економіку, а й соціальну інфраструктуру. У Запоріжжі Групу Метінвест представляють підприємства Запоріжсталь, Запоріжкокс, Запоріжвогнетрив та Метінвест Машинері.
Важка промисловість також формувала значний попит на транспортні послуги, забезпечувала до 50% валютного виторгу країни та суттєво впливала на стабільність гривні. Знищення металургійних комбінатів «Азовсталь» і ММК ім. Ілліча призвело до втрати близько 40% експорту чавуну, 30% експорту прокату, а збитки від руйнування цих підприємств оцінюють у $11 млрд.
Промисловість під час війни
Через втрату виробничих потужностей і блокаду портів внесок промисловості у ВВП зменшився, однак її стратегічне значення лише зросло.
Сьогодні підприємства забезпечують виробництво оборонної продукції, ремонтують військову техніку, виготовляють металоконструкції для відновлення критичної інфраструктури, фортифікацій та укриттів. Водночас вони продовжують працювати на експорт, підтримуючи валютні надходження до країни.
За даними GMK Center, у 2025 році внесок ГМК у ВВП України разом із ланцюгами постачань становив 5,5%. Експорт чорної металургії досяг $6,2 млрд, або 15,2% загального товарного експорту. Попри війну, інвестиції галузі перевищили $1,6 млрд, а до бюджетів усіх рівнів підприємства сплатили $870 млн податків.
«Війна й глобальні виклики змінили бізнес-реальність і змусили нас працювати по-новому. Але роль металургії залишається стратегічною: вона й далі тримає економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет. Як найбільша компанія галузі, Метінвест продовжує працювати, підтримувати регіони і допомагати армії», – зазначив генеральний директор Метінвесту Юрій Риженков.
Хребет економіки
За роки повномасштабної війни важка промисловість втратила частину виробничих потужностей, змінила логістику та переорієнтувалася на потреби оборони. Водночас вона залишається одним із головних джерел зайнятості, валютних надходжень і податкових платежів.
Серед першочергових кроків для підтримки галузі експерти називають запровадження перехідного режиму CBAM, доступ до європейських фондів для «зеленої» модернізації та державну підтримку стратегічних виробництв. Адже кожна гривня, вкладена у важку промисловість, створює мультиплікативний ефект для інших секторів економіки.
За оцінками Київської школи економіки, українська важка промисловість здатна забезпечити до 90% будівельних матеріалів і металопродукції, необхідних для повоєнного відновлення країни. Саме тому сьогодні вона залишається не лише фундаментом економіки, а й одним із ключових чинників майбутнього відновлення України.
