Росія сформулювала чергові вимоги, які Москва розглядає як передумови для початку будь-яких переговорів щодо врегулювання війни в Україні. Кремль наполягає на тому, що Україна має відмовитися від курсу на вступ до НАТО та визнати російський контроль над окупованими територіями.
Позиція російської сторони залишається незмінною у своїй основі: Москва вимагає нейтрального статусу України, відмови від західної військової допомоги та фактичної капітуляції у питанні територіальної цілісності. Ці вимоги Кремль озвучував у різних формулюваннях ще з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.
Офіційні представники Росії неодноразово заявляли, що готові до переговорів, однак кожного разу супроводжували ці заяви умовами, які фактично означають визнання Україною поразки. Зокрема, йдеться про вимогу закріпити за Росією Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області, а також Крим — незважаючи на те, що частина цих територій перебуває під контролем українських сил.
Українська сторона та більшість західних партнерів Києва відкидають подібні умови як неприйнятні. Офіційна позиція України полягає у відновленні територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів 1991 року, включно з Кримом.
На тлі тривалих бойових дій на сході та півдні України дипломатичний трек залишається фактично замороженим. Жодних прямих переговорів між Києвом і Москвою не відбувалося з весни 2022 року, коли стамбульський раунд консультацій завершився без результату.
Міжнародні посередники, зокрема представники низки країн Глобального Півдня, час від часу пропонували власні мирні ініціативи, проте жодна з них не отримала підтримки обох сторін конфлікту. Китай і Бразилія у 2023 році представили спільний план врегулювання, який також не був прийнятий ні Україною, ні Росією у запропонованому вигляді.
Позиція США щодо переговорів зазнала певних змін після повернення Дональда Трампа до Білого дому. Американська адміністрація декларує зацікавленість у якнайшвидшому припиненні вогню, однак конкретні механізми досягнення цієї мети залишаються предметом дискусій між Вашингтоном, Києвом і європейськими союзниками.
ЗСУ продовжують утримувати позиції на кількох напрямках фронту, зокрема в Курській області Росії, де українські підрозділи зберігають присутність на частині захопленої території. Цей фактор Київ розглядає як один із важелів впливу у можливих майбутніх переговорах.
Кремль, своєю чергою, наполягає на тому, що будь-яке перемир’я має фіксувати поточну лінію фронту, що означало б визнання Україною втрати значних територій. Москва також вимагає зняття або пом’якшення західних санкцій як частини можливої угоди.
Європейські країни, насамперед Велика Британія, Франція, Німеччина та Польща, висловлюються проти будь-якого врегулювання, яке передбачало б територіальні поступки під тиском. Ряд держав ЄС активізував дискусію про розміщення миротворчого контингенту на території України у разі досягнення перемир’я, однак ця ідея також не отримала консенсусної підтримки.
Паралельно тривають постачання зброї та боєприпасів від союзників до України. Питання про зняття обмежень на використання далекобійних ракет для ударів по території Росії залишається відкритим у відносинах між Києвом і деякими партнерами.
Нові заяви Кремля про умови переговорів з’явилися на фоні тривалих боїв на Донецькому напрямку, де російські війська продовжують тиск на українські позиції. Ситуація на фронті безпосередньо впливає на переговорні позиції обох сторін, і жодна з них наразі не демонструє готовності до суттєвих поступок.
