Десантно-штурмові війська України прокоментували вплив далекобійних ударів по об’єктах на території Росії на загальну ситуацію на фронті. Представник ДШВ Олексій Горошенко заявив, що такі удари мають практичний ефект і змушують противника перерозподіляти ресурси.
За словами Горошенка, удари по складах, аеродромах, нафтопереробних заводах та інших об’єктах у глибокому тилу Росії безпосередньо впливають на бойові можливості російської армії. Коли горять склади з боєприпасами або пальним, це відчувається на лінії фронту — противник отримує менше ресурсів для ведення бойових дій.
Представник ДШВ також прокоментував удари по Москві та Московській області. На запитання про те, чи є сенс у таких ударах, Горошенко відповів коротко: «Москва горить — це ж добре». За його словами, будь-який удар по інфраструктурі або об’єктах противника на його власній території змушує Росію витрачати ресурси на захист тилу, а не лише на наступ в Україні.
Горошенко пояснив, що так звані «мідл-страйки» — удари на середню дальність по об’єктах у глибині російської території — стали частиною загальної стратегії тиску на противника. Такі удари змушують Росію тримати частину сил і засобів протиповітряної оборони поза зоною безпосередніх бойових дій, що послаблює прикриття військ на фронті.
Окремо представник ДШВ зазначив, що удари по нафтопереробній інфраструктурі Росії мають довгостроковий ефект. Скорочення виробництва пального безпосередньо впливає на логістику і мобільність російських військ. Техніка потребує пального, і якщо його стає менше або воно дорожчає, це позначається на темпах і масштабах операцій.
Горошенко підкреслив, що Україна не має на меті завдавати ударів по цивільному населенню Росії. Цілями є військова та критична інфраструктура — склади, аеродроми, нафтобази, підприємства, що забезпечують потреби армії. Такий підхід відповідає нормам міжнародного гуманітарного права, яке допускає удари по законних військових цілях.
Представник ДШВ також зазначив, що психологічний ефект від ударів по російській території не менш важливий за матеріальний. Коли жителі Москви чують вибухи або бачать дим над містом, це руйнує наратив про те, що війна відбувається десь далеко і не стосується повсякденного життя росіян. Це створює внутрішній тиск на владу і змушує її пояснювати населенню, що відбувається.
Горошенко не уточнив, які конкретні типи озброєнь використовуються для таких ударів, і не розкрив деталей планування операцій. Він лише підтвердив, що ДШВ задіяні у виконанні завдань, пов’язаних із ударами по тилових об’єктах противника.
На тлі тривалих боїв на сході України українські сили продовжують утримувати позиції під тиском російських військ. Напрямки Покровська, Торецька та Куп’янська залишаються найбільш напруженими ділянками фронту. Російська армія продовжує масовані штурми, намагаючись просунутися вглиб Донецької та Харківської областей.
ЗСУ фіксують щоденні десятки атак піхоти та бронетехніки противника. У цьому контексті будь-який інструмент, що дозволяє послабити логістику та постачання російських військ, розглядається командуванням як важливий елемент оборони.
Удари по тилових об’єктах Росії здійснюються за допомогою безпілотників, ракет вітчизняного виробництва, а також — після отримання відповідних дозволів від союзників — зброї іноземного виробництва. Конкретні деталі операцій українська сторона традиційно не розкриває з міркувань безпеки.
Представник ДШВ не надав статистики щодо кількості або результатів таких ударів за конкретний період. Його коментарі стосувалися загальної логіки застосування далекобійних засобів ураження в умовах затяжної війни.
