Уряд Ізраїлю офіційно визнав Геноцид вірмен в Османській імперії. Це перше рішення такого рівня в історії країни, яке одностайно підтримав Кабінет міністрів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Радіо Свобода.
Ініціатором документа став міністр закордонних справ Гідеон Саар, який наполягав на відновленні справедливості, наголошуючи, що Ізраїль більше не може ігнорувати цю трагічну сторінку історії.
Читайте також: Ізраїль завдав удару Лівану відразу наступного дня після укладання угоди
«На мій погляд, це наш моральний обов’язок як євреїв і, звісно, як держави єврейського народу», — заявив Саар.
Голова МЗС анонсував розгляд цього питання ще 25 червня. Відтепер Ізраїль не просто визнає факт масових убивств, а офіційно засуджує будь-які спроби заперечити чи спотворити історичну правду.
Чому Ізраїль мовчав раніше
Десятиліттями Єрусалим уникав цього кроку, боячись зіпсувати відносини з Туреччиною — ключовим гравцем та економічним партнером у регіоні. Також Ізраїль вкрай цінує стратегічне та військове партнерство з Азербайджаном, тоді як Баку категорично проти визнання цих подій геноцидом.
Проте на тлі останніх подій — масштабної війни в Лівані, а також прямого збройного протистояння між США, Ізраїлем та Іраном у першій половині 2026 року — баланс сил змінився. Оскільки Туреччина зайняла максимально ворожу позицію щодо Ізраїлю, захищаючи Палестину та Ліван, Єрусалим зняв своє багаторічне дипломатичне «вето».
Варто нагадати, що ще у 2018 році Кнесет (парламент Ізраїлю) намагався порушити це питання, але тодішній уряд заблокував ініціативу з міркувань realpolitik.
Основне про Геноцид вірмен в Османській імперії
Трагедія почалася у квітні 1915 року, коли влада Османської імперії заарештувала й згодом знищила сотні представників вірменської інтелігенції в Константинополі. За даними істориків, депортації та вбивства без суду швидко набули системного характеру.
Чоловіків переважно розстрілювали, а жінок, дітей та літніх людей відправляли у виснажливі «марші смерті» через пустелю Сирії. Люди масово гинули від голоду, спраги, хвороб та знущань. Унаслідок цих подій вірменське населення майже повністю зникло з територій сучасної Туреччини, а кількість жертв оцінюють у близько 1,5 мільйона осіб.
Саме ці події, разом із жахами Голокосту, згодом спонукали юриста Рафаеля Лемкіна розробити сам термін «геноцид» та закласти основу для міжнародного права, яке б карало за подібні злочини.
Реакція у світі та у Туреччині
Понад 30 держав світу вже визнали Геноцид вірмен на найвищому рівні. Серед них — США, Канада, Франція, Німеччина та загалом більшість країн Євросоюзу. Туреччина визнає факт масової загибелі вірмен у 1915 році, проте категорично заперечує термін «геноцид», вважаючи події наслідком громадянської війни, а цифри жертв — значно перебільшеними.
Для вірменської діаспори по всьому світу рішення Ізраїлю є колосальною історичною перемогою. Водночас офіційний Єреван реагує стримано, адже уряд Нікола Пашиняна наразі зосереджений на підписанні мирної угоди з Азербайджаном, через що питання історичної пам’яті останніми роками свідомо відсунули на другий план у зовнішній політиці країни.
Голодомор, Голокост та Геноцид вірмен
В усіх цих трагедіях із мільйонами жертв, як завжди, головну скрипку грає велика політика.
Ізраїль не визнає український Голодомор через хитку безпекову рівновагу у стосунках із Кремлем. Єреван не визнає Голодомор теж через озирання на Москву та загальну геополітичну вразливість перед РФ.
Схожий прагматизм демонструє й Україна. Позиція Києва щодо єврейського народу є абсолютно однозначною: ще у 2008 році Верховна Рада офіційно визнала Голокост геноцидом євреїв. Окрім того, криміналізація та засудження нацизму й Голокосту чітко прописані в українському Кримінальному кодексі (стаття 442 — Геноцид), а також у законах про засудження тоталітарних режимів. Заперечення Голокосту в Україні є протиправним діянням.
Проте цей принцип не поширюється на трагедію вірменського народу. Щоби не псувати стратегічні відносини з Анкарою та Баку, Київ досі уникає офіційного визнання Геноциду вірмен саме як акту геноциду.
Що варто знати про Голодомор та Геноцид в Україні
РБК-Україна раніше за допомогою історика Михайла Костіва розповідало, які регіони України постраждали найсильніше від Голодомору, влаштованому комуністами.
Крім того, ми пояснювали, як Голодомор став для України травмою поколінь й чому важливо, аби світ визнав його геноцидом.
Також ми інформували, що парламент Нідерландів визнав геноцидом депортацію кримських татар часів СРСР. У документі наголошується, що з моменту окупації Криму у 2014 році багато кримських татар були безпідставно ув’язнені, зазнали тортур або зникли безвісти, чим «Росія, найімовірніше, продовжила політику геноциду кримських татар».
