Україна та Молдова у понеділок у Люксембурзі офіційно стартують перший етап переговорів про членство в ЄС.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian.
Що відбудеться в понеділок у Люксембурзі
Високопосадовці ЄС та міністри України і Молдови офіційно запустять переговори щодо «першого кластера» — розділів зводу правил ЄС, що охоплюють верховенство права та демократію.
Це відкриває двері до переговорів з інших напрямків: єдиного ринку, навколишнього середовища, економічної та соціальної політики.
Старт став можливим після того, як квітневі вибори в Угорщині привели до влади новий уряд, а минулої п’ятниці країни-члени ЄС одноголосно погодилися відкрити перший кластер.
Читайте також: Країни ЄС дали «зелене світло» на переговори про вступ з Україною та Молдовою
У спільній заяві президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської ради Антоніо Коста відзначили «рішучість, мужність та наполегливу працю, продемонстровані обома країнами».
Президент Володимир Зеленський у відповідь заявив: «Україна робить усе необхідне, і важливо, що ЄС також дотримується свого слова. Відкриття першого кластера — це значна політична та моральна підтримка нашої держави та нашого народу».
Чотири роки і політичне рішення
За оцінками чиновників ЄС, за наявності достатньої волі Україна може завершити технічні переговори приблизно за чотири роки.
Водночас вони визнають, що остаточне рішення про членство є політичним — для вступу країна повинна прийняти тисячі європейських законів і отримати одноголосне схвалення всіх членів ЄС.
Експертка аналітичного центру Bruegel і колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе пояснює, що відкриття першого кластера дійсно має значення.
«Це початок процесу досягнення угоди про членство. Тож це дуже важливо», — сказала вона.
Водночас Граббе попереджає, що це буде «перевірка реальності» для української сторони: пришвидшити прийняття, впровадження та забезпечення виконання законів ЄС не вийде, і це буде коштувати адміністративно.
Україна як аргумент для безпеки ЄС
Граббе підкреслює: Україна потрібна Євросоюзу не менше, ніж Євросоюз потрібен Україні. Експертка пропонує застосувати до Києва підхід «безпека на першому місці» — якнайшвидше інтегрувати країну в політику безпеки та оборони ЄС, де законодавство є відносно м’яким.
«Враховуючи, що Україна є найсерйознішим гравцем у сфері безпеки та оборони на континенті, єдиним, хто має загартовані в боях війська та серйозний арсенал ефективної зброї на сучасному полі бою, де домінують дрони, найгірше, що може статися для європейської безпеки — це щоб якийсь майбутній український уряд обернувся проти ЄС та став євроскептиком», — наголосила Граббе.
Експертка додала: «Вони не збираються повертатися до Росії, але якщо вони розчаруються в ЄС, це буде катастрофою для європейської безпеки.
ЄС потрібна Україна щонайменше так само, як Україні потрібен ЄС для забезпечення нашої майбутньої безпеки».
Арешт Єрмака — як плюс, реформи — як мінус
Посадовці ЄС загалом високо оцінюють зусилля Києва щодо реформ. Гучні арешти — зокрема, минулого місяця глави ОП Андрія Єрмака, якому повідомили про підозру у великому корупційному розслідуванні (він заперечує всі звинувачення), — у Брюсселі сприймають як позитивний сигнал серйозного ставлення влади до антикорупційних розслідувань.
Однак похвалу пом’якшує розчарування темпами реформ: Україна виконала лише 15% із 10-пунктного плану, узгодженого у грудні 2025 року між єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос і віцепрем’єром Тарасом Качкою.
План передбачає, зокрема, зміцнення незалежності НАБУ і САП, ухвалення антикорупційної стратегії та реформу процедур призначення суддів і прокурорів.
Нагадаємо, відкриття першого кластера переговорів стало можливим після того, як Угорщина зняла блокування: Києву та Будапешту вдалося погодити 10 із 11 вимог щодо євроінтеграції.
У травні 2026 року канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав ЄС якнайшвидше перейти до практичного етапу переговорів, наголосивши, що двосторонні суперечки між Києвом і Будапештом не повинні блокувати євроінтеграційний курс країни.
На початку червня кіпрське головування в Раді ЄС розпочало підготовку до формального відкриття першого кластера.
