На ТОТ Луганської області оголошено плани з продажу так званого державного майна. Рішення на 2026 рік подається як спосіб закрити бюджетні провали, однак фактично свідчить про наростаючі фінансові проблеми.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію Центру національного опору.
Окупаційні структури на Луганщині офіційно визнали дефіцит коштів, заявивши про запуск масштабної приватизації.
Продаж активів називають «оптимізацією видатків», однак озвучені цифри та механізми вказують на екстрений характер таких заходів і відсутність стійких джерел доходів.
Приватизація як ознака бюджетної кризи
Мінімальний план передбачає виручку не менше 120 млн рублів. Цей показник безпосередньо вказує на брак коштів у бюджеті окупаційного утворення та зниження обсягів дотацій з Росії.
Власних доходів у структури фактично немає, тому ставка робиться на розпродаж активів.
Під загрозою будь-які об’єкти
Під категорію «незадіяного майна» можуть потрапити адміністративні будівлі, підприємства та елементи інфраструктури.
Йдеться про об’єкти, які є власністю народу України, але використовуються окупаційною адміністрацією як джерело швидкого поповнення скарбниці.
Закриті схеми та лояльні покупці
За даними інсайдерів ЦНС, участь у приватизації буде обмежена.
Покупцями стануть структури, пов’язані з адміністрацією, для яких передбачені закриті процедури, ручне узгодження і занижена оцінка активів.
У результаті відбувається контрольований перерозподіл власності між наближеними групами.
Відсутність розвитку та колоніальний підхід
Така «приватизація» не спрямована на економічне відновлення. Це розпродаж українського державного та комунального майна заради тимчасового латання бюджетних дірок.
Ресурси ТОТ використовуються для підтримки режиму, а не в інтересах місцевих жителів.
Нагадуємо, що в тимчасово окупованому Алчевську зафіксовано численні випадки стрептодермії серед школярів, однак навчальний процес триває у звичному режимі: очне навчання не призупинено, карантинні обмеження відсутні, а формат дистанційних занять не застосовується, що істотно підвищує ризики поширення інфекції та створює пряму загрозу здоров’ю дітей.
Зазначимо, що в Ялті на плато Ай-Петрі території, які від самого початку планували для розвитку гірськолижної інфраструктури, активно виводять під приватну забудову, водночас навіть після суспільного резонансу й офіційних рішень про демонтаж незаконних об’єктів більшість таких будівель продовжує залишатися на своїх місцях.
