Великий бізнес як основа експортної економіки має стати пріоритетним напрямом безпекової політики держави під час війни. Компанії очікують від влади гарантій безпеки, прогнозованої тарифної й податкової політики, а також підтримки в урегулюванні кадрової кризи. Про це розповіла виданню Delo.ua фінансова директорка Групи Метінвест Юлія Данкова.
За словами Данкової, зростання податкових надходжень до бюджету не пов’язане з покращенням фінансових результатів великого бізнесу.
«Динаміка фінансових показників нашої групи точно не позитивна. Зростання податкових надходжень пов’язане зі збільшенням ставки військового збору з 1,5% до 5%, індексацією ресурсних податків, плати за землю тощо», – зазначила вона.
Данкова також зазначила, що 2024 року Метінвест сплатив в Україні 19,8 млрд грн податків і зборів, що на 36% більше, ніж 2023-го. В Запоріжжі Група Метінвест представлена підприємствами: Запоріжсталь, Запоріжкокс, Запоріжвогнетрив та Запорізький ливарно-механічний завод, які за 2024 рік перерахували до бюджетів усіх рівнів сумарно близько 3 млрд гривень податків та зборів. У порівнянні з 2023 роком загальний обсяг податкових відрахувань збільшився на 35%.
Компанія очікує втримати приблизно цей рівень попри зупинення частини потужностей. Основним завданням для держави, за словами Данкової, є гарантування безпеки – як фізичної, так і інвестиційної.
«Україні потрібні гарантії безпеки інвестицій, щоб відновити довіру інвесторів і залучати капітал. Для держави великий бізнес має бути пріоритетним напрямом безпекової політики, оскільки саме великий бізнес будує основу для розвитку малих та середніх підприємств і сильної економіки», – підкреслила CFO Метінвесту.
Одним із пріоритетів для держави має стати стабільна і прогнозована тарифна політика державних монополій, заявила Данкова.
«Приватні компанії не мають компенсувати неефективність державних підприємств, це неправильно. «Укрзалізниця» зазнає збитків від пасажирських перевезень. Але пасажирські перевезення – це соціальна функція, і не треба перекладати ці збитки на вантажні перевезення. У розвинених країнах такі послуги фінансуються через публічні сервісні зобов’язання. Для нас підвищення тарифів має дуже негативні наслідки. Наприклад, Інгулецький ГЗК не працює через високі тарифи на електроенергію. Кожне наступне зростання цін і тарифів – це ризик зупинки інших підприємств, втрата ринку збуту. У результаті – скорочення виробництва і зменшення податкових надходжень. Це дуже негативно для економіки держави в цілому», – наголосила вона.
За оцінкою CFO Метінвесту, промисловості України бракує як кваліфікованих фахівців, так і робітничого персоналу, а дефіцит кадрів на підприємствах сягає 20%.
«Це об’єктивно зрозуміло – мобілізація, міграція населення, погіршення ситуації саме з кваліфікованими кадрами. Але тут точно потрібна допомога держави. Зі свого боку ми максимально сприяємо інтеграції мобілізованих робітників і вважаємо, що маємо розраховувати також на підтримку», – сказала Данкова.
Метінвест працює над українськими й закордонними інвестиційними проєктами. Реалізація цих планів напряму залежить від того, чи зробить держава великий бізнес пріоритетом своєї безпекової, тарифної й кадрової політики, резюмувала фінансова директорка.
