Деокуповані громади Київщини, Сумщини, Чернігівщини та Харківщини внесли до екосистеми DREAM загалом більше ніж тисячу проєктів.
Як пише РБК-Україна, про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
Посилаючись на дані аналітичної записки «Відновлення та розвиток деокупованих громад», підготовленої Інститутом аналітики і адвокації за підтримки Transparency International, Олена Шуляк розповіла, що до п’ятірки із найвищим показником фінансового покриття проєктів увійшли громади Харківської та Чернігівської областей.
Водночас лідером за кількістю внесених у DREAM проєктів стала Ірпінська громада.
Які галузі охоплюють проєкти у DREAM
До секторів «Промисловість, торгівля та послуги» та «Освіта» належать найбільші частки проєктів – 45% та 20%, відповідно.
На противагу: в галузях культури, сільського господарства, комунікаціях та ІТ деокуповані громади мали в сумі лише 7 проєктів.
«Тільки одна громада з вибірки на момент дослідження не мала жодного проєкту в екосистемі DREAM — Вовчанська міська ТГ Харківської області. Натомість лідером за числом проєктів стала Ірпінська міська ТГ на Київщині, яка внесла в DREAM 236 проєктів», — уточнила Шуляк.
Фінансування
Щодо частки наявного фінансового покриття, першість належить Борівській громаді на Харківщині з одним повністю профінансованим проєктом.
Загалом до п’ятірки з найвищим показником фінансового покриття, станом на червень 2025 року, ввійшли територіальні громади Харківської та Чернігівської області. В іншій 21-й громаді цей показник не перевищував 49%.
До того ж проєкти 3 із 5 громад не мали міжнародного фінансування, а реалізовувались коштом державного та місцевих бюджетів. Загалом же відомо, що 11 із 26 громад мають підтримку міжнародних донорів.
Як каже нердепка, автори звіту також наголошують, що з аналізу показників у DREAM не випливає вираженої кореляції між наявністю міжнародного фінансування, якістю заповнення проєктів та відсотком фінансового покриття.
«Наприклад, до жодного з 27 проєктів Старосалтівської громади не залучено іноземні кошти, попри середню наповненість проєктів на 88%. Тож, звичайно, якісно складений проєкт може підвищити шанс залучити донорські кошти, але не є повною гарантією цього», — зауважила Олена Шуляк.
Так само й відсутній чіткий взаємозв’язок між наявністю міжнародної підтримки та відсотком фінансового покриття. Так, частка наявних для виконання проєктів коштів коливається від 9% до 52%, якщо іноземні вливання є. Якщо — ні, то діапазон розширюється до 100%.
За середнім значенням фінансового покриття в розрізі областей лідирує Харківщина — 36% від загальної потреби для реалізації проєктів у 6 громадах.
У Сумській області найменше — 13%, причому у двох громадах покриття поки що відсутнє.
«Ми бачимо, що деокуповані громади демонструють певну спроможність і зацікавленість у плануванні та залученні ресурсів для відновлення. Однак загалом процес ще далекий від завершення», — акцентувала Шуляк.
Реалізації системи DREAM: над чим ще потрібно працювати
За словами Олени Шуляк, спостерігається нерівномірність між регіонами, недосконала координація з державними структурами та донорами, а також потреба у підвищенні інституційної спроможності для ефективнішого менеджменту відбудови.
«Але важливо те, що вже зараз у DREAM працюють уже сотні громад, і до неї занесені сотні проєктів», — підкреслила парламентарка.
Важливим є те, зазначила вона, що через цифрові механізми сьогодні кожен може побачити реалізацію проєкту в тому чи іншому населеному пункті, регіоні й державі загалом.
Однак, тільки цієї цифрової системи недостатньо — вона має бути інтегрована в державні публічні закупівлі повністю, оскільки поки цього не відбулося.
«Дуже багато іноземного бізнесу хотіли б брати участь у відбудові України на рівних конкурентних умовах. Але на сьогодні є певні питання, пов’язані із закупівлями і тим, як працюють замовники в системі Прозоро. Таким чином, роботи у цьому напрямі ще вистачає. А її результатом буде те, що публічні закупівлі стануть більш доступними зокрема для іноземного бізнесу», — резюмувала Олена Шуляк.
Нагадаємо, у 2023 році відбувся пілотний запуск державної цифрової екосистеми DREAM — Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management, для управління проєктами відбудови. Олена Шуляк розповіла, які можливості створює ця система та інші інціативи з відбудови для бізнесу.
