Хрещення — це духовне народження людини. Проте у декого може виникати питання — коли саме краще охрестити дитину (немовлям, або ж у свідомому віці).
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на прес-службу Православної Церкви України (ПЦУ) у Facebook.
Коли потрібно охрестити дитину: відповідь ПЦУ
На запитання, коли потрібно охрестити дитину — немовлям, або ж дочекатись її усвідомленого бажання — Православна Церква відповідає однозначно: «Краще і для дитини, і для її батьків охрестити дитину як раніше».
«Хрещення — це духовне народження людини, це відкриття їй шляху до спасіння. Таїнство Хрещення не є юридичним примиренням з Богом, що потребує повноліття», — пояснили українцям.
Уточнюється, що це — друге, духовне народження:
повернення духовної спорідненості з нашим Творцем;
дар Божої благодаті;
можливість правильного духовного розвитку;
дороговказ людських, християнських орієнтирів.
Чому немовлятам потрібне очищення від гріха
«Всяка людина народжується вже у стані підвладності діям гріха. Немовлята, як і дорослі, причетні до первородного гріха, який змивається Таїнством святого Хрещення, і вони мають потребу в очищенні від нього», — розповіли у ПЦУ.
Повідомляється також, що дитина, хоча ще і не повноцінно розвинутим розумом, але своєю душею (створеною за образом Божим) може:
сприймати Бога;
зростати в Ньому.
«Сам Господь сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм; бо таких є Царство Боже», — нагадали у ПЦУ.
Коли краще хрестити дитину — дехто може вагатись (ілюстрація: facebook.com/Orthodox.in.Ukraine)
Чи обов’язково дитині обирати віру свідомо
Українцям нагадали, що для деяких конфесій характерною є думка, що не можна хрестити немовлят, оскільки «людина має обрати віру свідомо».
«Але ж не можна звести духовне й душевне життя людини виключно до розуму й усвідомлення. Гармонійний розвиток дитини, який включатиме не лише тілесний, розумовий, але й духовний рівень (воля, почуття, мораль) дозволить потім людині зробити правильний вибір між життям вічним і боговідступництвом», — зауважили у ПЦУ.
Як приклад наводиться вивчення у школі великої кількості різних предметів, не всі з яких «в майбутньому знадобляться дитині».
Це потрібно для того, щоб дати їй базові знання, які потім знадобляться для подальшого вибору. Адже складно обрати те, що тобі невідоме.
У ПЦУ розповіли, що запитання: «Чи не краще, щоб дитина виросла, а тоді сама вибрала собі віру?» звучить подібно до твердження:
«поки дитя не виросте й не скаже, що воно бажає їсти, не годуватиму його»;
«не вчитиму його різним наукам, поки дитя саме не визначиться, що хоче вчити».
«До речі, діти свідомо також не обирають рідну мову, національну приналежність, культуру, країну, в яких зростають», — додали у ПЦУ.
На що спирається традиція хрестити дітей
Традиція хрестити дітей у православній вірі спирається на свідчення Священного Писання.
«За часів Старого Завіту до храму приносили хлопчиків-немовлят на восьмий день після народження, щоби присвятити їх Богові чином обрізання, яке було прообразом Хрещення», — нагадали у ПЦУ.
У Новому Завіті старозавітне обрізання заступило святе Хрещення.
«Тому апостол Павло і називає його «нерукотворним обрізанням», до якого мають доступ не лише хлопчики, а й дівчатка, бо: «Hема вже ні юдея, нi язичника; нема ні раба, нi вiльного; нема ні чоловiчої статi, нi жiночої; бо всi ви — одно в Христi Iсусi», — пояснили вірянам.
Зазначається, що святі апостоли — учні Христові — неодноразово хрестили цілі родини, цілі доми, де були й діти (а за звичаєм того часу, напевно, й багато дітей).
Допускали можливість хрещення дітей також і багато отців і вчителів Церкви II-III століття (серед яких Іриней Ліонський, Іполит Римський, Тертуліан, Ориген).
«В першу чергу хрестіть дітей», — постановляє Апостольське передання (пам’ятка ранньохристиянської писемності III століття).
Тим часом давній помісний Карфагенський собор у 419 році у 110-му правилі чітко фіксує: «Хто відкидає необхідність хрещення малих і новонароджених від материнської утроби дітей, чи говорить, що хоча вони й хрестяться на відпущення гріхів, але від прабатьківського Адамового гріха не успадковують нічого, що належало б обмити банею нового життя… той нехай буде підданий анафемі».
До чого ПЦУ закликає всіх українців
Насамкінець у ПЦУ зауважили, що Церква, без сумніву, «закликає хрестити дітей».
При цьому охрещують малюків «за вірою їхніх батьків».
«Народження дитини — довгоочікувана та щаслива подія, це справді дар Божий», — наголосили у ПЦУ.
Отже, «природна реакція християнського серця — дякувати Богові за цей дар і попросити»:
щоби Господь і надалі підтримував матір, батька і дитину;
захищав їх від бід цього світу;
благословив дитинку та її життєвий шлях.
«Приносили до Нього дітей, щоб Він доторкнувся до них; ученики ж не допускали тих, що приносили. Побачивши те, Ісус обурився і сказав їм: дозволяйте дітям приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже. Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитина, той не ввійде в нього. І, обнявши їх, покладав руки на них і благословляв їх», — підсумували у ПЦУ.
Нагадаємо, раніше у ПЦУ розповіли, на який день припадає головне свято всіх ангелів і хто очолює воїнство вірних духів.
Крім того, українцям пояснили, чому карма й реінкарнація — не для християн.
Читайте також, чим особливий Різдвяний піст і як потрібно поводитись у цей період кожному українцю (в тому числі дітям, вагітним, військовослужбовцям або хворим людям).
