Чорногорія розпочинає новий етап допомоги Україні в рамках міжнародної місії НАТО.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на видання Radio Slobodna Evropa.
Після дев’яти місяців «нерішучості» 12 листопада парламент Чорногорії схвалив участь її армії у місії НАТО з надання допомоги та підготовки українських військових (NSATU).
За документ проголосували 44 депутати, п’ять були проти, а двоє утримались.
Зазначимо, що дане рішення було запропоноване Радою з оборони та безпеки ще 7 лютого цього року. Водночас частина правлячої коаліції, Демократична народна партія (DNP), виступила проти цього рішення, побоюючись загострення відносин із Росією.
«Це може лише ще більше поставити під загрозу наші відносини з Російською Федерацією. Було б розумніше триматися осторонь від чиїхось конфліктів», – якось заявив депутат від ДНП Владислав Бойович.
Тепер же військові Чорногорії у межах NSATU готуватимуть українських військових на території країн-членів НАТО. Міністр оборони Чорногорії Драган Крапович зазначив, що рішення про продовження підтримки України було ухвалене на саміті НАТО у Вашингтоні минулого року.
Це одна з двох «українських місій», у яких планує брати участь Чорногорія після вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року; іншу організовує Європейський Союз. Участь у місії ЄС також очікувала на ухвалення парламентом дев’ять місяців — від вересня минулого року до червня 2025-го.
Паралельно очікується підписання 10-річного договору про безпеку між Чорногорією та Україною.
Він передбачає:
підтримку у разі збройного нападу;
інвестиції в оборонну промисловість;
обмін розвідданими;
відновлення постраждалих від війни територій.
Наразі договір ще має підтвердити парламент країни.
Раніше проти резолюції щодо засудження російського вторгнення голосував голова парламенту Андрія Мандич, лідер проросійського Демократичного фронту.
Чорногорія в НАТО
Чорногорія офіційно приєдналася до Північноатлантичного альянсу 5 червня 2017 року, ставши 29-м членом НАТО.
Рішення про вступ ухвалили за часів уряду Демократичної партії соціалістів під керівництвом Міло Джукановича, мотивуючи його потребою посилити національну безпеку та гарантувати захист від зовнішніх загроз.
Міністр Крапович в одній з останніх розмов з журналістами зізнався, що на момент вступу країни в Альянс не був його прихильником, але сьогодні вважає це правильним кроком.
