У Німеччині планують змінити систему підтримки українців, які прибули після 1 квітня 2025 року. Їх вважатимуть прохачами притулку, що призведе до зменшення щомісячних виплат і зміни умов отримання допомоги.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію BILD.
У Берліні досягли угоди щодо базового доходу для українських громадян, які перебувають у Німеччині.
Представники партій ХДС/ХСС і СДПН узгодили реформу, згідно з якою з 1 квітня 2025 року українців, які прибули в країну після цієї дати, розглядатимуть як прохачів притулку.
Це означає зниження рівня матеріальної підтримки та перегляд правового статусу.
Наразі українські біженці отримують 563 євро на місяць, а також компенсацію за житло та опалення. Після набрання змінами чинності допомогу надаватимуть за стандартами для прохачів притулку — близько 441 євро на місяць, включно зі 196 євро на особисті витрати та 245 євро на харчування та одяг.
Кінець особливого статусу для українців
Міністр внутрішніх справ Александр Добріндт і міністр соціальної політики Бербель Басс домовилися про поступове скасування особливих умов, що діяли майже чотири роки. Рішення стало компромісом між вимогами регіонів і федеральної влади.
Спочатку пропонувалося позбавити українців соціальних виплат заднім числом, проте муніципалітети виступили проти.
За словами представників коаліції, реалізація цієї ініціативи потребувала б надмірних бюрократичних витрат. У підсумку вирішили запровадити нові правила тільки для тих, хто прибуде в країну після квітня 2025 року.
Очікування від реформи
За даними BILD, у Німеччині зараз проживає близько 1,1 мільйона українців. Влада зазначає, що лише невелика частина з них офіційно працевлаштована.
Політики розраховують, що зміни в системі виплат стануть стимулом для активного пошуку роботи та інтеграції на ринку праці.
Молодим українцям при цьому дозволили продовжити в’їзд до країни без додаткових обмежень, а чинні програми підтримки для тих, хто вже отримав тимчасовий захист, збережуться.
Нагадуємо, що згідно з даними Федерального інституту демографічних досліджень Німеччини (BiB), українці, які вимушено залишили країну через війну і тимчасово проживають у ФРН, загалом оцінюють якість свого життя невисоко, що відображає труднощі адаптації та невизначеність їхнього нинішнього становища.
Зазначимо, що Україна не розглядає варіант масового залучення працівників з країн Кавказу та Азії для вирішення проблеми нестачі робочої сили, однак можливість працевлаштування для іноземців у країні залишиться відкритою.
