Американська корпорація ExxonMobil веде переговори з російською компанією «Роснефть» про відновлення розробки нафтового родовища «Сахалін-1».
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Wall Street Journal.
За даними джерел видання, нещодавно високопоставлений керівник корпорації обговорив повернення до масштабного проєкту на Сахаліні, якщо уряди обох країн дадуть «зелене світло» в рамках мирного процесу в Україні.
Переговори з боку Exxon очолював один із її топ-менеджерів, старший віце-президент Ніл Чепмен. Про зустріч були поінформовані лише кілька людей.
Джерела видання повідомили, що останні кілька тижнів гендиректор Exxon Даррен Вудс обговорив із Дональдом Трампом можливе відновлення діяльності компанії в Росії.
Інше поінформоване джерело зазначило, що під час президентства Джо Байдена й адміністрації Трампа, Exxon та інші компанії отримали дозвіл США та ліцензії від Міністерства фінансів на проведення переговорів про заблоковані активи з російськими партнерами.
«Перший раунд переговорів відбувся незабаром після виходу Exxon з Росії у 2022 році», — пише WSJ.
Високопоставлений представник адміністрації зазначив, що одночасно з цим, керівництво компанії звернулося до уряду США з проханням про підтримку в разі повернення до Росії й отримало підтримку.
Активізація переговорів
За інформацією джерел WSJ, переговори між Exxon та «Роснефтью» про відновлення партнерства активізувалися приблизно в січні 2025 року, після інавгурації Трампа.
У лютому високопоставлені представники урядів США і Росії провели публічну зустріч в Ер-Ріяді, (Саудівська Аравія), щоб розпочати переговори про припинення війни. Тоді Росія пообіцяла американським компаніям інвестиційні можливості, зокрема в розробці енергетичних ресурсів Арктики.
За словами деяких осіб, обізнаних з перебігом переговорів, Чепмен з Exxon та генеральний директор «Роснефти» Ігор Сечин, провели закриту зустріч у столиці Катару Досі. Сечин перебуває під санкціями США й американцям переважно заборонено мати з ним справи без ліцензії Міністерства фінансів, яку отримала Exxon.
У WSJ зазначили, що одну з перешкод для повернення корпорації в Росію диктатор Володимир Путін усунув під час саміту на Алясці — він підписав указ, що дозволяє іноземним компаніям володіти акціями російської фірми, яка керувала Сахаліном після відходу Exxon.
Умови включають постачання обладнання та запасних частин з-за кордону, а також лобіювання скасування санкцій.
«Повернення Exxon, ймовірно, буде залежати від умов, які запропонує Росія. Компанія прагне компенсувати збитки від виходу з Сахаліну», — пише видання.
Умови змінилися
Водночас, зазначили у WSJ, якщо Exxon повернеться, вона зіткнеться з іншим середовищем для ведення бізнесу.
Економіка Росії уповільнилася під тиском санкцій, високих процентних ставок та інфляції, а конфіскація активів державою є звичайною справою. Крім того, в умовах війни Кремль ще більше посилив контроль над величезною енергетичною галуззю країни.
У виданні зазначили, що ринок російської нафти змінився. Європа відмовилася від російської сировини, а нафтопереробні заводи в Індії та Китаї охоче її скуповують. Трейдери, які купують і продають нафту, здебільшого роблять це через непрозорі компанії в Об’єднаних Арабських Еміратах.
Проєкт «Сахалін-1»
«Сахалін-1» є консорціумом із видобутку нафти й газу на острові Сахалін та на шельфі Охотського моря. Названий на честь російського острова біля трьох нафтових родовищ, він був однією з найбільших інвестицій Exxon, про яку домовилися ще у 1995 році.
Консорціум підписав угоду про розподіл продукції, консорціумом із російським урядом у 1990-х роках, а нафта почала надходити в 2005 році. Експорт із Сахаліну переважно йде до азіатських покупців, які продовжували купувати російську нафту після вторгнення, на відміну від європейських компаній, які відмовилися від неї.
Exxon керувала цим підприємством і володіла 30% акцій разом з державною компанією «Роснефть», а також японськими та індійськими компаніями, які досі там працюють.
Після повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року, Exxon скоротила видобуток нафти у Росії та заявила, що продасть свою частку, списавши її вартість на понад 4 млрд доларів.
Опісля Москва заблокувала продаж, а потім знищила частку Exxon. У компанії цей крок назвали «експропріацією».
Найбільший виробник нафти на Заході після розпаду СРСР розгорнув у Росії активнішу діяльність, ніж більшість інших компаній, тож його відхід після вторгнення став більш гострим.
Нагадаємо, що у квітні відновив роботу в обмежених обсягах російський завод проєкту з видобутку скрапленого газу Arctic LNG 2. Проєкт перебуває під санкціями США, включно із забороною на спеціалізовані судна.
Президент США Дональд Трамп має намір підштовхнути Москву до закупівлі американських технологій замість китайських. Це частина стратегії Вашингтону з ослаблення зв’язків між Росією і Китаєм.
