В Україні обговорюється блокування російської музики на Apple Music, Spotify, YouTube Music та інших стрімінгових платформах. Однак зробити це в демократичній країні доволі непросто.
Про це в коментарі РБК-Україна сказав продюсер і шоумен Ігор Кондратюк.
Блокування російської музики в Україні: що відомо
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» заявила, що поширення російського контенту в Україні є викликом культурній ідентичності.
А тому російська музика, створена або підтримувана особами, які схвалюють агресивну політику Росії, має бути максимально обмежена в українському інформаційному просторі.
За словами мовної омбудсменки, є кілька дієвих шляхів для реалізації цієї ініціативи.
Перший з них — звернення безпосередньо до стрімінгових платформ. Мова йде про такі компанії, як Spotify, YouTube Music та Apple Music.
Івановська пропонує звернутися до них з чіткою позицією на основі українського законодавства.
Зокрема, йдеться про статтю 15 Закону «Про культуру», яка забороняє публічне виконання пісенного продукту, створеного громадянами Росії або тими, хто підтримує агресивну політику.
Другий — підтримка на державному рівні. Івановська вважає, що ініціативу мають підтримати на рівні РНБО та інших державних органів.
Це додасть їй ваги, офіційного статусу та підвищить шанси на успішне впровадження.
Олена Івановська (фото: facebook.com/govuamova)
Окрім блокування російської музики на стрімінгах, Івановська виступає за:
повну законодавчу заборону публічного виконання пісень російською мовою на території України;
скасування особливого статусу російської мови в країні, який є інструментом впливу з боку країни-агресора.
Ігор Кондратюк про блокування російської музики
Відомий продюсер і шоумен Ігор Кондратюк повністю підтримує дану ініціативу, бо «російська музика — це музика агресорів, окупантів та вбивць».
Але є одне «але».
«Щоправда, не знаю, чи реально це зробити. З огляду на те, що вказані платформи (Apple Music, Spotify, YouTube Music) — в Інтернеті. А обмеження Інтернету — це складна штука в сенсі законодавства, здається. Для всіх демократичних країн. Це легко в країнах, де є диктатура — Росія, Північна Корея, Іран та комуністичний Китай», — коментує Кондратюк.
На питання, чи дійсно блокування музики вплине на популярність російських артистів (зокрема Моргенштерна, Endshpil, Макса Коржа та інших), які, на жаль, досі лунають в навушниках особливо молоді, шоумен відповів категорично.
«Заборона потрібна, бо це просування ідеології агресора», — резюмував Кондратюк.
Ігор Кондратюк (фото: РБК-Україна)
Стаття 15 Закону «Про культуру»: про що в ній йдеться
Закон №2310-IX від 19 червня 2022 року, який вніс зміни до статті 15 Закону України «Про культуру», встановлює чіткі обмеження щодо поширення музичного контенту, пов’язаного з державою-агресором.
Заклади та працівники культури мають право самостійно формувати репертуар, популяризувати твори мистецтва і здійснювати культурну діяльність.
Водночас закон передбачає, що в окремих випадках така діяльність може бути обмежена.
Найважливіша зміна стосується заборони на території України публічного виконання, показу, демонстрації та поширення фонограм, відеограм і музичних кліпів.
Обмеження застосовується тоді, коли твори виконані співаками, які після 1991 року були або є громадянами держави-агресора, або ж коли ці твори створені фізичними чи юридичними особами, зареєстрованими в державі-агресорі.
Виняток становлять лише ті виконавці, які були громадянами України на момент виконання, а також колишні громадяни держави-агресора, що отримали українське громадянство.
Водночас закон передбачає низку винятків. Заборона не поширюється на випадки ретрансляції іноземних мовників (крім каналів держави-агресора), на використання творів у складі фільмів чи у межах «вільного використання» відповідно до закону «Про авторське право та суміжні права».
Також дозволяється використання музики як технічних фрагментів у телепередачах, створених до 20 лютого 2014 року, або у творах, виконаних українськими артистами до цієї дати.
Окремо передбачено механізм створення Переліку виконавців із держави-агресора, які засудили агресію проти України.
Для цього артист чи його представник подає заяву і декларацію, де підтверджує підтримку територіальної цілісності України та закликає державу-агресора припинити війну.
Рішення про включення або виключення із Переліку ухвалює Служба безпеки України за погодженням із Міністерством культури, а сам список оприлюднює і оновлює РНБО.
Якщо виконавець порушує умови декларації, його можуть виключити із Переліку.
При цьому СБУ має право не розкривати підстави відмови у включенні чи виключенні.
Фактично, цей закон повністю закриває шлях російським артистам і компаніям до українського культурного простору, але залишає можливість для тих, хто відкрито відмовився підтримувати агресію.
При цьому варто зазначити, що стаття 15 Закону «Про культуру» обмежує лише музику, створену громадянами та суб’єктами з РФ, а не мову як таку.
Наразі Офіс мовної омбудсменки контролює мову оголошень, афіш, квитків, але не має мандата на заборону пісень іншими мовами.
Реакція на порушення щодо заборони російського контенту — це компетенція Національної поліції.
Раніше Івановська наголошувала, що ініціативи про обмеження російськомовного контенту, які вже ухвалені на місцевому рівні (наприклад, у Києві чи Тернополі), потребують чіткого законодавчого врегулювання та санкцій на загальнодержавному рівні. Тим більше, що це питання підіймається постійно.
Хто ще виступає за блокування російської музики в Україні
Перш за все — люди. Так, ще в лютому 2025 року на платформі Кабінету Міністрів петиція з вимогою заборонити російську музику на Spotify, Apple Music, YouTube Music тощо набрала понад 28 тисяч підписів за кілька днів.
Крім того, українці вимагають проводити інформаційні кампанії, що популяризують українську музику.
Реакцією Уряду на петицію стало її перенаправлення до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
Згодом, у червні, громадська організація «Українська агенція з авторських та суміжних прав» (УААСП) також закликала Кабінет Міністрів України розпочати діалог зі стрімінговими платформами, щоб заборонити російські пісні.
В організації підкреслюють, що російська музика є інструментом культурної експансії та пропаганди, що загрожує національній безпеці.
Звернення УААСП стало реакцією на ситуацію, коли пісні російських виконавців очолювали українські чарти, а самі музиканти публічно заявляли про дохід з України.
Організація закликає владу розробити ефективні заходи для захисту українського культурного простору, включаючи законодавчі зміни та технічне блокування контенту.
Зазначимо, що російська музика, на жаль, досі лишається розповсюдженою в Україні саме завдяки стрімінговим платформам.
Наприклад, в топ-100 найпопулярніших пісень за 2024 рік на Apple Music було понад 15 російських пісень.
Наразі серед найпопулярніших в українському чарті Apple Music «висять» Endshpil, Icegergert, MACAN, ELMAN, Ваня Дмитрієнко, «Бонд с кнопкой», MONA та інші низькосортні російські гурти і виконавці. Що змушує українців слухати їх — залишається таємницею.
Top 100: Ukraine станом на 26 серпня 2025 року (скриншот / Apple Music)
Вас може зацікавити:
«Караоке на Майдані» повернеться на телеекрани без Кондратюка
Як Кондратюк розніс Вєрку Сердючку
Ігор Кондратюк розкрив, чим займаються його діти
