На Землі зміна пір року — звичний цикл: коли в Північній півкулі настає літо, у Південній починається зима, і навпаки. Однак виникає питання — чи існують сезони на інших планетах?
Про це повідомляє РБК-Україна (проект Styler) з посиланням на науково-популярне видання Live Science.
Як повідомляють експерти в інтерв’ю Live Science, сезонні зміни спостерігаються не тільки на Землі, а й на інших планетах, карликових планетах і навіть супутниках Сонячної системи. При цьому вони можуть сильно відрізнятися від земних.
Причина зміни сезонів на Землі полягає в нахилі осі обертання планети. За словами астрофізика Гунцзе Лі з Технологічного інституту Джорджії, наша планета нахилена приблизно на 23,5 градуса щодо площини орбіти. Саме цей нахил спричиняє відмінність у сонячному освітленні між півкулями протягом року.
Як пояснює професор планетології Університету Аризони Шейн Бірн, коли Земля перебуває з одного боку від Сонця, Північна півкуля звернена до світила, а Південна — від нього. Через півроку ситуація змінюється.
Схожим чином працює сезонність і на Марсі. Його вісь нахилена приблизно на 25 градусів, що близько до земного показника. Тому і зміна сезонів на Червоній планеті відбувається у звичному для нас ритмі. Однак є важливі відмінності: взимку в марсіанських полярних регіонах формується не водяний, а вуглекислотний лід (так званий сухий лід), який створює характерні тріщини на поверхні планети.
У інших планет Сонячної системи сезонність може бути більш екстремальною. Наприклад, у Меркурія нахилу осі практично немає — тому пори року майже відсутні.
На противагу цьому, вісь Урана нахилена майже на 90 градусів. У результаті одна з полярних сторін планети може бути повністю освітлена Сонцем протягом кількох десятиліть, тоді як інша занурюється в затяжну темряву. Це робить літо на Урані безперервно спекотним, а зиму — постійно холодною.
Крім нахилу осі, на сезонні зміни впливає і форма орбіти планети. Оскільки орбіти більшості планет — не ідеальні кола, а еліпси, відстань до Сонця протягом року може значно змінюватися. Так, у Меркурія і Плутона орбіти вельми витягнуті, що додатково посилює сезонні коливання.
Цікаво, що і нахил осі, і форма орбіти можуть з часом змінюватися. Бірн, який вивчає кліматичну історію Марса, зазначає, що нахил його осі в минулому міг коливатися від 10 до 40 градусів. Це призводило до сильних змін у кліматичних циклах планети. Таким чином, нинішню схожість марсіанського нахилу із земним можна вважати майже випадковим збігом.
«Землі пощастило — вісь обертання нашої планети досить стабільна», — додає Лі. Завдяки цьому ми вже тисячі років спостерігаємо передбачувану зміну пір року, незважаючи на довгострокові кліматичні коливання, пов’язані зі зміною орбіти.
Така стабільність, як вважають учені, зіграла важливу роль у розвитку життя на Землі. Зараз фахівці вивчають умови на екзопланетах, щоб зрозуміти, чи можливе існування життя в інших світах. Поки ж здається, що м’які сезони і стійкий нахил осі — рідкість навіть у межах нашої Сонячної системи.
Вас може зацікавити:
Учені назвали можливі терміни, коли Земля може стати непридатною для життя
Дослідження показало, які 20 рослин потенційно можна вирощувати на Марсі
Учений допустив імовірність контакту з позаземним розумом і пояснив, чому це може статися в майбутньому
