Така вже сила традицій – маленькі авто у нашій країні не сприймають всерйоз. Журналісти РБК-Україна Авто взяли на себе сміливість розповісти, коли їх таки варто обирати при покупці.
Про п’ять хибних стереотипів про автомобілі компактного класу читайте в матеріалі РБК-Україна.
Навіть у законному ареалі існування машинок А-класу – на вулицях великих міст – ми бачимо дуже мало компактних автомобілів. І як на нас, винні тут саме застарілі стереотипи. Шлейф яких тягнеться за нашим суспільством ще відтоді, коли фраза «автомобіль не розкіш, а засіб пересування» сприймалася виключно як вдалий жарт.
Що таке маленький автомобіль
У свідомості українських водіїв і пасажирів маленька машина – це та, що приблизно відповідає розмірами горбатому «Запорожцю», «Таврії» та їхнім ще меншим колегам. Якщо говорити офіційно, нинішня класифікація визначає А-клас або city cars (міські автомобілі) як машини довжиною до 3,4 – 3,7 м.
Світовий автопром сформував цей клас у пошуках економічних, екологічних і раціональних з точки зору використання міського простору транспортних засобів. Але в країнах пострадянського простору стосовно цього сегменту домінують інші переконання.
Маленькі машини затісні зсередини. Найбільш образлива неправда, як мінімум, щодо водія та переднього пасажира. Конструктори давно навчилися компонувати А-клас так, що у більшості моделей зручно розміщуються та їдуть четверо дорослих. Досягається це завдяки маленьким колесам, високій посадці, тонким сидінням, компактному торпедо. (Ідеальний приклад тут – японські кей-кари, але про них ми поговоримо іншим разом.) А от що буде замалим – так це багажник, адже 100 літрів об’єму – нормальна цифра в цьому класі.
Компактні моделі не підходять для перевезення багажу. Більшість малих машинок (за винятком іміджевих моделей) дають можливість перевезти більш-менш громіздкий багаж, хоча і за рахунок пасажирів. Їхні творці вживають заходів, щоб зробити ці машини універсальними. Наприклад, заднє сидіння часто переміщується вперед-назад, щоб збільшити багажник при наявності задніх пасажирів. Більше того, часто задній диван можна скласти або прибрати з машини геть, так що у задній частині утворюється вантажний відсік корисним об’ємом понад 1000 літрів. А розмістити в машині щось довге можна, склавши додатково спинку переднього крісла.
Маленька машина мало коштує. Ще одна неправда. Точніше, вона буде дешевшою за машину більш поважного розміру, але аж ніяк не дешевою. Тому що проектування і запуск у виробництво що малої, що великої машини потребує коштів приблизно одного порядку. Одне слово, найдешевшу машину на ринку треба шукати не серед найменших моделей, а серед найгірше укомплектованих.
Авто малого класу не настільки міцне, як машина більшого класу. Якщо експлуатувати малюка згідно вказівок виробника, він прослужить не набагато менше. Але таки ж – менше. Правда у тому, що маленькі машини в цілому мають менший запас ресурсу, аніж великі, і якщо грубо порушувати правила експлуатації, малюк постарішає швидше.
Маленькі машини – для жінок. Мало того, що за подібні тези сьогодні можна отримати звинувачення у сексизмі, так це ще й відверта брехня. Інша справа, що починаючі водії жіночої статі, на відміну від чоловіків, не соромляться сідати у компактні авто як у більш зручні для новачків.
Коротко
Автомобільчики А-класу мають один вагомий недолік, який не є секретом, але про який слід нагадати: вони чи не найменш універсальні поміж усіх інших класів. Компактна автівка не може бути і міським авто, і сімейною машиною, і магістральним транспортом для далеких поїздок, наприклад, до моря чи в гори. І така машинка не вмістить разом п’ятьох людей із багажем. Тому стосовно мініатюрних моделей найбільш важливо не помилитись з вибором розмірного класу. Тобто ми хочемо сказати, що майбутній власник повинен добре знати, для яких цілей і умов йому буде потрібна машина.
При підготовці статті були використані матеріали Autocentre та Motor.
Нещодавно РБК-Україна розповідало, як неправильний бензин впливає на автомобіль та як виправити ситуацію.
