Південна Корея планує провести дострокові президентські вибори в червні. Зокрема це ініційовано після усунення Юн Сок Йоля.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Yonhap.
Уряд Південної Кореї вирішив провести президентські вибори 3 червня цього року після усунення колишнього президента Юн Сок Йоля Конституційним судом.
Цю дату планується підтвердити на засіданні Кабінету міністрів цього тижня, повідомив високопоставлений чиновник у понеділок.
За словами джерела Yonhap, виконувач обов’язків президента Хан Дак Су має затвердити графік виборів на засіданні уряду у вівторок.
Вибори повинні відбутися протягом 60 днів після того, як Конституційний суд усунув Юна з посади минулої п’ятниці через його невдалу спробу ввести воєнний стан.
Прецедент з достроковими виборами вже був, коли 9 травня 2017 року пройшли вибори після усунення колишнього президента Пак Кин Хе.
Національна виборча комісія розпочне дострокову реєстрацію кандидатів одразу після ухвалення рішення Конституційним судом.
Кандидати повинні будуть зареєструватися до 11 травня, а офіційний період агітації може початися 12 травня.
Важливо, що закон вимагає від державного службовця, який балотується на пост президента, подати у відставку за 30 днів до виборів, що встановлює крайній термін для балотування на 4 травня.
Справа президента Південної Кореї
У грудні 2024 року президент Республіки Корея Юн Сок Йоль оголосив у країні воєнний стан.
Причиною рішення була спроба усунути від домінування в парламенті опозиційних політсил, зокрема Демократичної партії. За словами Юна, партія демонструвала прихильність до Північної Кореї, блокувала роботу уряду та шкодила державним інтересам.
Уряд і парламент відмовилися підтримати воєнний стан і зобов’язали Юна скасувати його. Режим тривав близько 6 годин, але став початком політичної кризи у країні.
Після інциденту проти Юна було порушено кримінальну справу та відсторонено від посади президента.
В середині грудня контрольована опозицією Національна асамблея оголосила імпічмент. Його звинувачують у порушенні Конституції та законів шляхом оголошення воєнного стану 3 грудня, введення військ до Національної асамблеї, щоб перешкодити законодавцям проголосувати за указ, і видачі наказу про арешт політиків.
Окрім процесу імпічменту, Юн проходить у кримінальній справі за звинуваченням у підбурюванні до заколоту через свою пропозицію про введення воєнного стану, що передбачає максимальне покарання у вигляді довічного ув’язнення або смертної кари.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
