Перший місяць 2025 року видався складним для Сил оборони України. Росіяни розширюють контроль над півднем Донецької області, зокрема над районом Великої Новосілки та Покровська, паралельно готуючи умови до початку битви за центральну та північну частини регіону.
Детальніше про ситуацію на найгарячіших ділянках фронту — в огляді РБК-Україна.
Зміст
Велика Новосілка на межі захоплення
Загрози для Сил оборони на Курахівському виступі
Росія намагається охопити Покровськ
Торецьк і Часів Яр тримаються після місяців боїв
Рух до Оскола та акцент на Лиман
Курська область залишається буферною зоною
Чи вдасться Україні стабілізувати фронт
Велика Новосілка на межі захоплення
Селище Велика Новосілка — найважливіший укріпрайон на стику Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей — російська армія штурмує з грудня 2024 року. У середині січня агресор захопив села Нескучне та Времівка з південного заходу і по суті завершив оточення Великої Новосілки, оскільки ще кілька тижнів тому вийшов до річки Мокрі Яли в районі села Новий Комар.
Прямо зараз бої точаться вже в самому селищі, хоча, якщо судити за картою проєкту DeepState і за відомостями окремих OSINT-оглядачів, Сили оборони, можливо, вже навіть вийшли з цього населеного пункту. Так чи інакше, не цілком зрозуміло, які ще сили залишаються там, але навряд чи зможуть протриматися довго.
Минулого тижня російські «Z-пабліки» писали про наступ одразу з трьох напрямків і називали захоплення селища питанням часу. У мережі з’явилися кадри з російськими прапорами, а напередодні міноборони країни-агресора заявило про нібито повний контроль над Великою Новосілкою.
Фото: російські війська майже захопили Велику Новосілку (deepstatemap.live)
Офіційно українська сторона заперечує цю інформацію. Сьогодні речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктор Трегубов повідомив, що Сили оборони залишили південну частину.
«Будь-які інші дії могли б спричинити їхнє оточення і непотрібні втрати. Станом на зараз росіяни зайшли в значну частину населеного пункту, тоді як українці утримують певні його рубежі, щоб вони (росіяни, — ред.) не пішли далі», — зазначив він.
За словами колишнього заступника начальника Генштабу ЗСУ Ігоря Романенка, українські війська все ще контролюють невелику північно-західну частину Великої Новосілки. На картах DeepState вона позначена як «сіра зона».
«Питання не стільки у відсотках, скільки в тому, як відбуватимуться бойові дії далі. На поточний час з точки зору опорного пункту вона фактично втратила своє значення. На мій погляд, мова вже про те, щоб формувати оборонні рубежі за межами Великої Новосілки і не допустити швидкого просування», — розповів він у коментарі YouTube-каналу РБК-Україна.
Загрози для Сил оборони на Курахівському виступі
Після виходу з Курахового українські війська на цьому виступі, як і раніше, перебувають під загрозою оточення. На захід від міста лінії оборони проходять річками Вовча на півночі та Сухі Яли на півдні, і до місця їхнього злиття в районі Андріївки та Константинополя намагаються пробитися окупанти.
Росіяни вже вийшли до околиць Андріївки і впритул підійшли до Константинополя. А угруповання, яке наступає з Курахового, штурмує українські позиції в селі Дачне. Не виключено, що ЗСУ доведеться відходити далі на захід по трасі Донецьк — Запоріжжя. Однак не зрозуміло, де і коли вийде відновити стійку оборону.
Фото: Сили оборони під загрозою оточення на Курахівському виступі (deepstatemap.live)
Водночас українським військам однаково загрожуватимуть удари з півночі та півдня, особливо в разі захоплення Великої Новосілки, що дасть змогу противнику наступати на трасу широким фронтом. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що саме це може показати, де Росія буде наступати навесні. Перший варіант — у бік адміністративного кордону з Дніпропетровською областю, другий — із прицілом на Покровськ.
Швидше за все, опрацьовуються обидва варіанти, і росіяни хотіли б зайти хоча б навіть на умовні 100 метрів у Дніпропетровську область, вважає Романенко. Однак безумовним завданням №1 буде захоплення Покровська і Мирнограда, де реалізується стратегія тактичного рівня з позбавлення Сил оборони логістичних шляхів.
«Одночасно воювати на два напрямки у них (росіян, — ред.) сил немає. Тому вважаю, що головним буде Покровський напрямок. Вони ще кілька місяців тому намагалися захопити місто, але наші резерви збили наступальний імпульс», — додав експерт.
Росія намагається охопити Покровськ
На фоні важкого становища у Великій Новосілці ситуація в Покровську — важливому стратегічному місті — виглядає більш оптимістичною. Російські війська все ще не проникли в місто, але фланги навколо нього продовжують просідати.
У грудні противник завдав удару, форсував річку Солона і вийшов до західних околиць Покровська. Наразі бої точаться вже за 7-12 км на захід за промисловий комплекс біля селищ Котлине та Удачне. Крім того, окупанти просуваються вздовж річки і далі на захід, розтягуючи українську оборону. Інше угруповання активізувалося, захопивши Воздвиженку, і досягло траси Е50 на схід від Покровська.
Фото: противник намагається охопити Покровськ із заходу і сходу (deepstatemap.live)
Якщо на заході російським військам вдасться перерізати дорогу на Дніпро, оборона Покровська різко ослабне. Після цього почнеться битва безпосередньо за агломерацію Покровськ — Мирноград. Ставки високі, оскільки її захоплення відкриває шлях як на Дніпро, так і в північні райони Донецької області.
За словами спікера «Хортиці» Віктора Трегубова, інтенсивність атак зросла, і на Покровський напрямок припадає мало не половина штурмів. Росіяни не йдуть на місто в лоб, а намагаються охопити, обійти і змусити український гарнізон вийти з нього.
Як би не хотілося, щоб план наступу провалився, але якщо в результаті чергова фортеця на Донбасі впаде, це означатиме, що росіяни свій план виконали, вважає Романенко.
«Вони можуть відмовитися від нього, якщо в нас з’являться ресурси, яких наразі немає. На мій погляд, неправильно ставити запитання, коли почнеться битва за Покровськ. Це відбувається на наших очах. І зараз їхні диверсійно-розвідувальні групи шукають слабкі місця в Покровській обороні», — розповів співрозмовник.
Торецьк і Часів Яр тримаються після місяців боїв
Тут бої не схожі на наступ на півдні Донецької області. Із Часового Яру на панівній висоті противник намагається вичавити Сили оборони України понад рік. За агломерацію Торецька бої точаться з літа 2024 року і просування окупантів рідко перевищує кілька сотень метрів на тиждень.
Вуличні бої в Торецьку вже точаться на північних і східних околицях, де розташовані шахти і терикони. Майже вся житлова забудова зайнята росіянами, осередок опору ЗСУ — залізниця і промислова зона вздовж неї на заході міста. Нещодавно українським силам вдалося відвоювати обмежені позиції, а військові кажуть, що продовжують триматися в адміністративних межах Торецька.
У Часовому Яру противник зайшов на територію вогнетривкого комбінату — головного укріпрайону українських військ. Бої ведуться за центральну частину міста. «Z-пабліки» пишуть про просування до вулиці Центральна в західній частині та на південній околиці, але підтверджень цьому немає. Згідно з українськими повідомленнями, росіяни ховаються і пересуваються каналом Сіверський Донець — Донбас, а на підкріплення до них перекинули підрозділи ВДВ, «ахматівців» і колишніх «вагнерівців».
Фото: після Торецька і Часового Яру росіяни можуть кинутися на Слов’янсько-Краматорську агломерацію (deepstatemap.live)
Досі збройні сили Росії вели не скоординовані наступи в центрі та на півночі Донецької області. Однак західні аналітики вважають, що операції можуть бути об’єднані у великий наступ на дузі від Покровська до Часового Яру з метою захоплення Слов’янсько-Краматорської агломерації, що нібито стане кульмінацією війни.
Військовий експерт Павло Нарожний не згоден із цією точкою зору. За його словами, у росіян немає ресурсів, щоб швидко проривати оборону і просуватися єдиним широким фронтом.
«Ми рідко бачимо атаки з великими механізованими колонами. Щоб прорвати оборону на якійсь ділянці, їм потрібно 15-20 танків, завантажити 400 штурмовиків у БТР і БМП, провести масовану артпідготовку тощо. Але є момент — практично вся лінія фронту замінована, майже скрізь є наша артилерія, яка зупиняє такі атаки. І є дронщики, які добивають ворога після артилерії», — розповів він.
Він також зазначив, що наразі в резерві у противника близько 40 000 військових, причому по всьому фронту.
«Можна було б швидко прорватися, якби в резерві було тисяч 300. Але їх не існує. Максимум, вони можуть сфокусуватися і наступати як зараз на Покровському напрямку. Але Покровськ вони пробити не можуть, Курахове і Велику Новосілку практично знищили. Широким фронтом на Слов’янськ і Краматорськ вони просто загрузнуть. Не зможуть рухатися «стройными рядами», це не спрацює. Вони й далі рухатимуться черепашачим ходом», — додав співрозмовник.
До того ж є ще один важливий нюанс: з огляду на останню тактику росіян — наступ на великі міста з охопленням — навряд чи вони йтимуть на Слов’янськ чи Краматорськ буквально «в лоб». А умови для наступу на цю агломерацію з різних напрямків — наприклад, з боку Лиману і Сіверська — у них усе ще не сформовані. Там Сили оборони намагаються утримувати позиції.
Рух до Оскола та акцент на Лиман
Операція, яка має вивести окупантів на Слов’янськ і Краматорськ із півночі, розгортається на Лимано-Куп’янській осі. Восени вони вийшли до річки Оскіла на південь від Куп’янська, але відтоді не можуть розширити плацдарм. Спроба захопити східну частину Куп’янська однією атакою бронетехніки теж зазнала невдачі.
При цьому ворог зумів закріпитися на правому березі Оскола на північ від райцентру біля Дворічної. ЗСУ поки не вдалося ліквідувати цей плацдарм, але й не допустили його розширення.
Фото: ворог намагається пробитися до річки Оскіл і вийти на Лиман Донецької області (deepstatemap.live)
Тепер противник намагається вийти до Оскола на широкому фронті, наступаючи в бік Лиману і Борової. Оскільки росіяни перекидають сили на Лиман, навряд чи найближчим часом вони зроблять серйозні спроби наступати на Куп’янськ, прогнозує Ігор Романенко.
«Вони вважають, що більш принципово просуватися на Лиман. Там вони захопили черговий населений пункт (село Іванівка, — ред.). Сил на всі ділянки не вистачає, але на окремих вони зосереджуються, перегруповуються і захоплюють наші землі. На жаль, це триватиме, поки ми не знайдемо, яким чином це зупинити», — зазначив він.
Наразі основні зусилля окупанти зосередили на Колодязі та Ямполівці. Відстань від лінії фронту до Лиману — 12 кілометрів.
Курська область залишається буферною зоною
Після серії невдач українським військам вдалося створити міцну оборону навколо Суджі, а за останні місяці лінія фронту скоротилася приблизно вдвічі.
Російське угруповання здебільшого складається з найкращих з’єднань із ВДВ і морської піхоти, їм також допомагає підкріплення з Північної Кореї. Однак навряд чи вони мають таку саму чисельну перевагу, як у південній частині Донбасу.Фото: Курська область забезпечує Україні буферну зону від наступу на Суми та Харків (deepstatemap.live)
Українська оборона тримається на трьох важливих пунктах — Мала Локня, Свердлікове і південних околицях Суджі. Російські війська намагаються захопити всі три пункти. Особливо важкі бої точаться навколо Малої Локні, де позиції по кілька разів переходили з рук у руки. ЗСУ поки не планують залишати Курський плацдарм, тож можна припустити, що в міру просування противника спротив лише зростатиме.
Напередодні президент Володимир Зеленський укотре заявив про важливість операції в Курській області. «Ми зберігаємо буферну зону на території Росії, щоб убезпечити від російських наступів наші Суми та Харків», — сказав він.
Чи вдасться Україні стабілізувати фронт
Майже місяць тому Зеленський заявив, що поставив військовим завдання стабілізувати фронт у січні. «Це дуже складно. Якщо надійде все те, що пообіцяли (західні партнери, — ред.), тому що у нас є графіки і ми чекаємо, воно вже йде, щось у дорозі. У січні ми все це маємо отримати», — зазначив він.
Але тут же уточнив, що стабілізація можлива не тільки завдяки постачанню нової зброї, а й українському контингенту, який озброюється і проходить підготовку за кордоном. За кілька тижнів противник продовжує просуватися, тому, ймовірно, виконати це завдання до кінця січня не представляється можливим.
Минулого тижня командувати Оперативно-стратегічним угрупованням «Хортиця» відправили командувача Сухопутних військ ЗСУ Михайла Драпатого. Як заявив Зеленський, це допоможе поєднувати бойову роботу армії з правильною підготовкою бригад.
«Генерал Драпатий дійсно йде туди для стабілізації фронту», — каже Павло Нарожний.
За його словами, зараз на Сході росіяни наступають, бо мають перевагу в артилерії 1,5-2:1 за кількістю пострілів і стволів. А ще в них набагато більше особового складу і зберігається панування в повітрі.
На думку Нарожного, явних передумов для швидкої стабілізації фронту немає. Навіть можливий початок мирного процесу навряд чи різко змінить ситуацію: Росія продовжує мобілізацію, Північна Корея допомагає зброєю, а «мирні плани» поки існують лише на сторінках західної преси.
З іншого боку, навряд чи варто повністю виключати, що ситуація може змінитися, якщо до моменту переговорів сторони погодяться хоча б на тимчасове припинення вогню.
При підготовці тексту використовувалися: аналітика Інституту вивчення війни (ISW), карти проєкту DeepState, заяви речника Оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Віктора Трегубова, коментарі експертів Ігоря Романенка та Павла Нарожного.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
