Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДСЕСС) не планує позиватись проти всіх парафій одночасно. Боротьба вестиметься з «верхівками».
Про це в інтервʼю РБК-Україна повідомив голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, депутат від «Слуги народу» Микита Потураєв.
«Отже, ДСЕСС провели дослідження, і за його підсумками виявили, що є ознаки афілійованості. Жодних десятків тисяч позовів не може бути. ДСЕСС не буде позиватися проти всіх одночасно парафій. Головні зв’язки афілійованості — вони ж нагорі, це зрозуміло. Саме там і буде йти головна боротьба. І це якщо вони самі не розірвуть ці зв’язки — бо в такому разі не буде й потреби йти до суду», — пояснив Потураєв.
Зокрема боротьбу з законопроєктом про заборону релігійних організацій, пов’язаних з Російською Федерацією, голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики назвав «чистою явкою з повинною».
Потураєв додав, що кожна церква має типові статути. У разі їх зміни «верхівкою» — статути будуть змінені каскадом до самого низу.
«Отже, якщо коротко, механізм такий: дослідження, якщо встановлюється афілійованість – далі припис, 30 днів дається, якщо не виконаний припис — то ДСЕСС іде в суд. Ніколи не планувалося, що ДСЕСС буде йти в суд проти тисяч парафій, лише проти тих структур, де власне і є осередок цих зв’язків», — зауважив він.
Заборона УПЦ МП
У жовтні 2023 року Верховна Рада України на першому читанні прийняла законопроєкт, що передбачає заборону Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) та інших релігійних організацій, які мають зв’язки з Росією.
У березні 2024 року Комітет рекомендував Раді підтримати цей законопроєкт і на другому читанні. Євгенія Кравчук, заступниця голови комітету, зазначила, що друге читання може пройти у травні або червні.
Сьогодні, 23 липня, нардепи заблокували трибуну парламенту, вимагаючи термінового розгляду цього законопроєкту.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
