Яких законодавчих змін просить український бізнес: ТОП-3 законодавчих ініціативи

У Парламенті підтримали низку законодавчих ініціатив, які спрощують життя українському бізнесу. Йдеться про більш швидке відведення земельних ділянок для встановлення базових станцій мобільного зв‘язку 4G, а також законопроєкт, покликаний удосконалити законодавство, що регулює державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції.
Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга народу» Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.

Наступною зміною, на якій наполягає бізнес, мають стати справедливі механізми бронювання співробітників. Наразі розглядається опція доопрацювання системи електронного бронювання і вводиться автоматичне продовження всіх бронювань на місяць, після чого його можна буде повторити.
Зокрема, за словами нардепки, 4 червня у Парламенті підтримали законопроєкт №9549 щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури, який дозволяє значно швидше відводити земельні ділянки для інфраструктури зв’язку.
«Ті ж самі базові станції мобільних операторів, які потребують 1-5 соток землі, необхідні, щоб давати якісний зв’язок. Проте, їх встановлення через відведення земельних ділянок триває місяцями. Це не тільки гальмує розвиток сучасного зв’язку 4G, але й вставляє палиці в колеса відновлення зв’язку на деокупованих територіях», — зазначила Олена Шуляк.
Парламентарка вказала, що законопроєкт №9549 передбачає ряд важливих змін для гравців ринку мобільного зв‘язку. Йдеться, зокрема, про:
Скорочення бюрократичних процедур: час, необхідний для отримання дозволів на будівництво, буде значно скорочено;
Введення права на земельний сервітут: це дозволить мобільним операторам використовувати землю для розміщення обладнання без її купівлі;
Чітке розмежування об’єктів будівництва: це допоможе уникнути плутанини та прискорить процес розгортання мереж.
Наступний закон, на необхідності якого наголошувала українська бізнес-спільнота, став закон «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції. Відповідний законопроєкт №5473-Д, у ВР прийняли 9 травня. За словами Шуляк, він покликаний удосконалити законодавство, що регулює державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції. Зокрема, йдеться про визначення обставин, за якими встановлюється розмір штрафів та прозорість процесу перевірок.
Прийнятий законопроєкт передбачає:
Визначення обставин, за якими встановлюється розмір штрафу;
Право органам ринкового нагляду та суб’єктам господарювання фіксувати процес здійснення перевірок засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
Право органам ринкового нагляду запитувати первинні документи виключно у випадку, якщо продукція є небезпечною, ризикованою або не відповідає встановленим вимогам;
Перевірки, які потребують лабораторного аналізу з якості, виконуватимуться виключно за кошти держави;
Заміну штрафу за продукцію неналежної якості, яку не приведено до належних норм, на можливість утилізації.
«На прийнятті обох законопроєктів дуже наполягала найбільша асоціація українського бізнесу — Українська рада бізнесу (УРБ). Ми не могли не відреагувати, оскільки вітчизняному бізнесу в умовах війни надзвичайно складно працювати, надавати робочі місця, сплачувати податки. Тому ми як законотворці напрацювали рішення, яке, переконана, полегшить життя підприємцям в цей складний час», — підкреслила Шуляк.
При цьому парламентарка додала, що надважливою законодавчою зміною, на яку і досі дуже розраховує український бізнес, є оновлення системи бронювань співробітників — наразі розглядається опція доопрацювання системи електронного бронювання і запровадження можливості автоматичного продовження всіх бронювань на місяць, після чого це можна буде повторити.
За її словами, на сьогодні питання бронювання співробітників — одне з найбільш актуальних. Проблема в тому, що у бізнес-спільноти немає чіткого розуміння, як воно буде відбуватися і взагалі — для кого ця опція доступна, а для кого ні. Тому компаніям важливо отримати чітке рішення, і відповідно до нього адаптувати всі свої процеси і надалі працювати, що через невизначеність зараз просто неможливо.
Вона зазначила, що бізнес-асоціації озвучують декілька найбільш розповсюджених проблемних моментів щодо бронювання співробітників. По-перше, неможливість бронювання фопів і також гіг-фахівців, які працюють як резиденти Дія.City. По-друге, невизначеність у термінах бронювання, коли не зрозуміло, як діяти після завершення 6-місячного періоду бронювання. Наприклад, чи потрібно подавати документи на перебронювання, чи бронювати з нуля, чи працівники будуть вважатися придатними для мобілізації.
«Також створює додаткові ризики і вимога бронювати не більше 50% від загальної кількості військовозобов’язаних працівників — багато компаній не подають списки на бронювання через побоювання, що іншу половину військовозобов’язаних працівників втратять. Не менш актуальна питання — терміни розгляду заявок на бронь — компанії можуть чекати відповіді від Міністерства Оборони аж до 5-6 місяців. А найменша помилка в пакеті поданих документів на бронювання означає повернення цих документів без будь-яких пояснень. Комунікація з цього приводу абсолютно не налагоджена», — пояснила Олена Шуляк.
За її словами, дуже багато питань би вирішило запровадження електронного бронювання — оскільки бронюються співробітники, які вже стоять на обліку в ТЦК і всі їхні документи підготовлені, процес бронювання далі по суті є бюрократією, яка займає час як і громадянина, який бронюється, так і Міністерства. Документи з ТЦК переглядаються у ручному режимі, а це сотні сторінок і 1,5-2 місяці. І допоки буде готове відповідне рішення — цей час може бути критичним для бізнесу. Тому для більшості компаній електронне бронювання стало б серйозною підтримкою.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

spot_img
Важливо
Схожі новини