Диктатор Володимир Путін перемагає на так званих виборах у Росії, продовжуючи своє перебування на чолі держави-агресора як мінімум до 2030 року. Тим часом, західна преса розмірковує про те, що означатиме п’ятий термін Путіна для світової політики.
Про результати «виборів Путіна», реакцію світу, сценарії того, як розвиватимуться подальші події, та про те, до чого варто готуватися нашій країні, — у матеріалі РБК-Україна.
При підготовці матеріалу використовувалися: дані російського Центрвиборчкому, заяви руху на захист прав виборців «Голос», Володимира Путіна, публікації Politico, Financial Times, Spiegel, The New York Times, коментарі експертів Олександра Коваленка та Олександра Мусієнка.
Зміст
Навіщо Путіну рекордні цифри на «виборах»
Як на вибори реагують у світі та хто вже привітав Путіна
Сценарії на майбутнє. Що чекає на Росію на п’ятому терміні Путіна
Погрози Путіна, чи буде мобілізація в РФ і до чого готуватися Україні
Навіщо Путіну рекордні цифри на «виборах»
На попередніх виборах у 2018 році Путін переміг із результатом 76,69%. Вчорашні екзит-поли пророкували йому ще переконливішу перемогу, і дані Центральної виборчої комісії РФ підтверджують це. На ранок 18 березня після обробки 99,75% протоколів було оголошено такі підсумки:
Володимир Путін — 87,29%
Микола Харитонов (КПРФ) — 4,30%
Владислав Даванков («Нові люди») — 3,84%
Леонід Слуцький (ЛДПР) — 3,21%
Остаточні підсумки підіб’ють 21 березня, але вже очевидно, що конкуренти Путіна в сумі набирають менше 12%. Даванков, якого називали кандидатом з антивоєнною повісткою, переміг на деяких закордонних дільницях, наприклад, у Празі (59,89%), Варшаві (51,01%), Гаазі (56,88%), Вільнюсі (39,22%), Хайфі (40,82%) та Єревані (49,85%). На більшості інших закордонних дільниць росіяни проголосували за Путіна.
Крім того, ЦВК прозвітувала про рекордну явку, яка з урахуванням дистанційного електронного голосування у третині регіонів склала 77,44%. Показник близький до того, до якого, як писали опозиційні ЗМІ, прагнули в Кремлі.
Незважаючи на очікувано високий рівень підтримки Путіна, організатори виборів побоялися відкрито та чесно провести процедури голосування та підрахунку. Було зроблено все можливе, щоб обмежити спостереження, наголошують у русі на захист прав виборців «Голос». У заяві також йдеться, що держапарат включився у пропаганду, примус та контроль над виборцями. Апофеозом став останній день, 17 березня, коли в деяких регіонах силовики контролювали волевиявлення людей, карали за «неправильні» написи в бюлетені або навіть вимагали розкрити таємницю голосування. Нічого подібного у таких масштабах раніше не відбувалося на виборах у Росії.
Фото: Володимир Путін набирає понад 87% голосів (Getty Images)
Не обійшлось і без затримань. За даними «ОВД-Інфо», за 17 березня лише на виборчих дільницях було затримано 86 осіб. Більш ніж у 20 регіонах зафіксовано спроби підпалу приміщень для голосування або масового псування бюлетенів за допомогою чорнила чи зеленки. За псування бюлетенів в урнах затримано 22 особи, за спроби опіків — 10, ще двоє людей кинули на дільницях петарду та димову шашку.
Низка західних ЗМІ зазначає, що за цифрами «підтримки» Путін перевершив білоруського колегу Олександра Лукашенка (нібито 80,1% у 2020 році) і наблизився до диктатур країн Центральної Азії. Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко каже, що нинішня форма правління в РФ більше підходить під визначення деспотії та представляє собою абсолютистський тип влади, близький до азіатської узурпації.
“Навіщо йому рекордна підтримка? Все дуже просто: треба показати, що росіяни абсолютно і безповоротно підтримують путінський курс і що нібито у захваті від так званої «спеціальної воєнної операції» в Україні. Продемонструвати, що «отєчєство сплотілось». Насправді це каже про невпевненість. Надувні рейтинги, радість Путіна результатам — це спроба видати бажане за дійсне, показати, що суспільство схвалює, що країна нібито рухається у правильному напрямку”, — пояснив він.
Як на вибори реагують у світі та хто вже привітав Путіна
Ще до оголошення офіційних результатів Кремль почав отримувати вітання від лідерів країн Латинської Америки, Азії та пострадянського простору. Президент Венесуели Ніколас Мадуро назвав перемогу Путіна «приголомшливою», президент Болівії Луїс Арсе — «нищівною», лідер Нікарагуа Даніель Ортега заявив про «тріумф», а президент Куби Мігель Діас-Канель висловив надію на зміцнення зв’язків із РФ.
Вітальну телеграму направив північнокорейський лідер Кім Чен Ин. Прем’єр-міністр М’янми Мін Аун Хлайн заявив про підтримку політичного курсу Росії, а голова КНР Сі Цзіньпін підкреслив, що РФ за Путіна «зможе досягти ще більших успіхів у розвитку». Іранський президент Ібрахім Раїсі наголосив на необхідності розширення відносин Москви та Тегерана.
З лідерів пострадянських країн Путіна привітали Шавкат Мірзієєв (Узбекистан), Емомалі Рахмон (Таджикистан), Ільхам Алієв (Азербайджан), Касим-Жомарт Токаєв (Казахстан), Садир Жапаров (Киргизстан) та білоруський диктатор Олександр Лукашенко. Російські ЗМІ з посиланням на главу спілки старовірів Леоніда Севостьянова пишуть, що той передав до Кремля послання з вітанням від Папи Римського Франциска. Прес-служба Ватикану не публікувала офіційну заяву з цього приводу.
Фото: Путін очікувано отримує привітання від сателітів та партнерів із Глобального Півдня, Захід поки заявив, що не визнає вибори на окупованих територіях (Getty Images)
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш засудив вибори на окупованих територіях України. У заяві постійного представництва України при ООН йдеться, що голосування в окупації засудили понад 50 країн. Серед них, крім країн-учасниць ЄС, Британії, США та Канади, — Чилі, Аргентина, Коста-Ріка, Ізраїль, Ліберія, Південна Корея, Японія та Уругвай. За словами глави європейської дипломатії Жозепа Борреля, Євросоюз виступить із окремою заявою.
Зазначимо, ще у п’ятницю голова Євроради Шарль Мішель із сарказмом «привітав» Путіна.
«Хотів би привітати Володимира Путіна з переконливою перемогою на виборах, що починаються сьогодні. Жодної опозиції. Жодної свободи. Жодного вибору», — написав він у Twitter.
Британський міністр оборони Грант Шаппс заявив, що Путін украв ще одні вибори, але Україну йому не вкрасти. А щоб зупинити «злодія та диктатора», Лондон та союзники працюватимуть над посиленням колективної підтримки України. Український президент Володимир Зеленський назвав вибори у Росії імітацією. За його словами, Путін просто захворів на владу, робить все, щоб правити довічно, і «немає такого зла, яке він не вчинить, щоб продовжити особисту владу».
«Цей діяч має закінчити на лаві підсудних у Гаазі — саме це ми повинні забезпечити. Усі у світі, хто цінує життя та порядність», — зазначив він.
Станом на вечір 18 березня цивілізований світ досі ігнорує «вибори Путіна». Мовчать навіть лідери Сербії та Угорщини Олександр Вучич та Віктор Орбан, хоча вони були єдиними главами європейських країн, кому російський диктатор надсилав новорічні телеграми.
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко вважає, що заяв від багатьох лідерів немає тому, що нелегітимний президент Росії провів нелегітимні вибори.
«Чому? Тому що Російської Федерації не існує в тих межах, у яких вони малюють себе на картах. Путін нелегітимний навіть не тому, що за ньогоу в цьому році голосували люди на окупованих територіях України. А з того самого дня, коли перший бюлетень з галочкою навпроти його прізвища було кинуто в урну в Криму у 2018 році», — зазначив він у розмові з виданням.
Сценарії на майбутнє. Що чекає на Росію на п’ятому терміні Путіна
Вибори 2024 стали ще більшою фікцією, ніж попередні, оскільки реальні суперники Путіна у вигнанні, під вартою або мертві, пише Financial Times. Як йдеться в редакційній статті, «п’ятий термін Путіна становить загрозу для Європи та світу», а єдиним фактором, який завадить йому продовжитися на шостий, буде поразка у російсько-українській війні.
The Economist звертає увагу на накопичене обурення чинною владою в Росії. Поодинокі випадки протесту не можуть вплинути на результат, але впливають на сприйняття легітимності Путіна в очах багатьох росіян, зокрема чиновників. Видання не виключає, що інциденти із зеленкою та «коктейлями Молотова» на дільницях можуть стати приводом для нових репресій.
Німецький журнал Spiegel вважає, що Путін після виборів може почуватися політично вразливим. Зазначимо, на нічній прес-конференції він цинічно коментував смерть опозиціонера Олексія Навального, вперше за багато років назвавши його за прізвищем.
«Він пішов із життя, це завжди сумна подія. У нас були інші випадки, коли люди в місцях позбавлення волі йшли з життя. А хіба в Сполучених Штатах такого не бувало? Бувало і неодноразово», — сказав Путін, додавши, що нібито був згоден звільнити Навального за людей, які перебувають у місцях позбавлення волі на Заході.
Фото: Путін після «виборів» може розгорнути репресії на повну силу (Getty Images)
Spiegel наголошує, що Путін не зміг би відсвяткувати перемогу більш демонстративно, тому не виключено, що після виборів репресивна машина буде запущена на повну потужність. Олександр Коваленко в коментарі РБК-Україна зазначив, що репресії в Росії лише посилюватимуться. А Мусієнко у свою чергу не знає, куди ще жорсткіше, з огляду на те, що опозиція і так розгромлена.
«Хіба що вирішать повернути смертну кару і влаштовуватимуть показові розстріли «зрадників» і так далі», — зазначив він.
Ще один частий супутник авторитарних виборів — підкуп лояльності виборців. Наприклад, відомо, що за Хосні Мубарака в Єгипті в рік виборів збільшувалися бюджетні витрати та доходи населення. Як виявилося, це типова модель поведінки доя Путіна, який лише у лютому доручив підвищити зарплати медикам та працівникам системи освіти. Як правило, після виборів російська влада стає більш скупою на обіцянки. Виникає питання, як виконати вже взяті зобов’язання. Зважаючи на все, у Кремлі розраховують залучити кошти за рахунок підвищення податків. ЗМІ пишуть, що за все це заплатять росіяни з доходами понад 1 млн. рублів на рік (близько 11 000 доларів).
Зрештою, після виборів на російських чиновників чекають перестановки. Ймовірно, не варто розраховувати на появу великої кількості нових осіб, оскільки протягом останніх років Путін віддавав перевагу не «темним конячкам», а добре знайомим управлінцям. Однак учора він натякнув, що має намір активніше залучати учасників війни проти України.
«Мені спала на думку проста думка, яку я намагаюся зараз організувати. З-поміж цих хлопців, які себе не шкодують, в інтересах батьківщини воюють, втрати несуть, каліцтва отримують, треба формувати майбутній управлінський корпус», — заявив він.
Формування нової еліти з «ветеранів» може свідчити, що Росія в довгостроковій перспективі збирається жити виключно війною. Хоча там уже давно немає нічого більш пріоритетного, вважає Мусієнко.
«Путін просто показує, що якщо росіяни хочуть зробити кар’єру у владі, піти на держслужбу, у ФСБ і так далі, їм потрібно пройти «СВО». Плюс це загравання з мобілізованими, спроба показати, що про них нібито пам’ятають, оскільки настрої в армії різні. Є деморалізовані, є ті, хто не розуміє, для чого продовжувати війну. Тому потрібно пропагандою піднімати моральний дух», — додав він.
Днями Politico опублікувало п’ять сценаріїв — від найменш до найбільш ймовірного — щодо того, що може чекати на Росію на п’ятому терміні Путіна:
«Квіти демократії». Невдоволення на тлі війни проти України та погіршення економічної ситуації може спровокувати зміну влади на зразок «оксамитових революцій» у Східній Європі 1989 року. Імовірність оцінюється у 5-10%.
Розпад Росії. Початок такий самий, але замість демократичних трансформацій починаються національні конфлікти. Російську Федерацію охоплює хаос, громадянська війна чи локальні конфлікти з наступним розпадом. Імовірність — 10-15%.
Підйом націоналістів. Праві радикальні сили, розчаровані провалом в Україні, можуть зробити те, що не вдалося «вагнерівцям» у червні 2023 року чи змовникам ГКЧП у серпні 1991 року. Відносно невелика група бунтівників може влаштувати переворот та захопити владу, ймовірність оцінюється у 15-20%.
Технократична перезавантаження. Оточення Путіна може влаштувати м’яке відсторонення, як було з Микитою Хрущовим у 1964 році. За своєю суттю правлячий режим залишиться таким самим, але президента замінять іншою фігурою. Ймовірно, наступники підуть на поступки Заходу, поклавши провину на війну безпосередньо на Путіна. Імовірність — 20-25%.
«Хай живе президент Путін». Схоже, у 71-річного диктатора немає таких проблем зі здоров’ям, які можуть призвести до раптової смерті. Тому остаточно усунувши опозицію та потенційних бунтівників із правого табору, він має високі шанси правити як мінімум до 2030 року. Імовірність — 45-50%.
Олександр Коваленко не погоджується з концепцією розпаду Російської Федерації.
«Що може статися, так це «феодалізація». Що я маю на увазі? Те, що Росія перетвориться на такі феодальні наділи, якими керуватимуть місцеві олігархічні структури на рівні федеральних округів або щось таке. Ще немає впевненості в тому, що Путін зможе відбути президентський термін до кінця, тому що для нього все може статися в негативному сценарії. Але розпаду не буде, буде поділ Росії. Це найімовірніший сценарій», — сказав він.
Погрози Путіна, чи буде мобілізація в РФ і до чого готуватися Україні
Путін використає свій п’ятий термін, зокрема для продовження війни проти України, пише The New York Times. Як зазначає видання, сама кампанія була організована війною: він погодився балотуватися на прохання одного з ватажків так званої ДНР, а символом виборів стала біло-синьо-червона літера V, яка поряд з Z використовується для позначення підтримки російської агресії.
Та й загалом війна залишиться організуючим принципом для Кремля. У зверненні до нації в лютому він заявив, що Росія нібито здатна досягати військових цілей, одночасно інвестуючи в економіку, інфраструктуру та довгострокові проекти. Напередодні він сказав, що росіяни «змушені створювати майбутнє для країни зі зброєю в руках», тому головним пріоритетом буде «виконання завдань у рамках військової операції» та зміцнення армії.
Фото: відразу після виборів Путін почав погрожувати третьою світовою війною та наступом на Харків (Getty Images)
Кажучи про можливе зіткнення з НАТО, він зазначив, що «все можливе у цьому світі». При цьому у разі повномасштабного конфлікту Росії та НАТО, за його словами, світ буде за крок від третьої світової війни, але «навряд чи в цьому хтось зацікавлений».
Щодо України, то Путін повторив, що нібито виступає за мирні переговори «не лише тому, що у противника закінчуються патрони». Хоча до цього в інтерв’ю пропагандисту Дмитру Кисельову назвав смішним розпочинати переговори через те, що Україна має проблеми з отриманням західної військової допомоги. Вчора він додав, що він ще має подумати, з ким домовлятися про мир.
Проте «мирна риторика» не заважає йому погрожувати наступом на Харків. Реагуючи на рейди РДК, легіону «Свобода Росії» та «Сибірського батальйону» та відповідаючи на питання про захоплення Харківської області, щоб «забезпечити безпеку» Бєлгородської, він заговорив про створення санітарної зони. Тут варто зазначити, що це не військова термінологія, і, швидше за все, йдеться про демілітаризовану зону, щоб припинити удари по об’єктах на території РФ.
«Після виборів щодо намірів Москви концептуально нічого не змінюється. Путін вийшов до преси і повторив те, що говорив раніше. Значно зручніше розповідати про «санітарні зони», ніж пояснювати, як так вийшло, що російська ППО не справляється з загрозами і лише за останнє час були прильоти на 13 нафтопереробних заводах. Глобальне завдання залишається незмінним — знищення української державності. У тій чи іншій мірі, на його думку, це можна контролювати «санітарною зоною», тому він її і вигадав», — зазначив Олександр Мусієнко.
Реалізувати такі плани Росії не вдасться, вважає Коваленко.
«На даному етапі ні. Вони можуть лише терористичні атаки здійснювати, а не повноцінно захоплювати великі території. На Харків їм не вистачить сил та засобів, навіть після мобілізації», — наголосив експерт.
Що стосується мобілізації, то, як пише CNN, величезні втрати при захопленні Авдіївки та дрібніших населених пунктів, швидше за все, можуть змусити Кремль провести масштабну кампанію. В українській військовій розвідці кажуть, що мобілізація в Росії не припинялася і триває безперервно.
«І так, після цього фарсу, які називали «виборами Путіна», (очікується, — ред.) їхня активізація. Можливо, вони (мобілізаційні заходи, ред.) можуть нести більш відкритий характер, і це правда», — заявив представник ГУР Андрій Юсов в ефірі телемарафону.
Як вважає Коваленко, мобілізацію в Росії буде проведено обов’язково. За його оцінками, набрати до окупаційної армії можуть як мінімум до 0,5 млн осіб. Мусієнко зазначає, що поки важко сказати, наскільки великою буде мобілізація.
«Для поповнення втрат можуть провести обмежену. Тобто призивати по 20-30 тисячн на місяць для негайного відправлення на фронт. Але можуть зважитися і на більше. У них озвучували 300 тисяч за два місяці, я в це не вірю. Набрати, навчити та озброїти за такий термін вони не встигнуть», — розповів він у розмові з виданням.
Прискорена мобілізація під літній наступ може обернутися тим, що «будьонівська гвардія» наступатиме за підтримки дронів та авіації. Це можливий сценарій з метою спробувати десь прорвати фронт, доки Україна не отримала більш потужної підтримки від Заходу.
«Другий сценарій — справжня масштабна мобілізація під кампанію на осінь-зиму. У такому разі можу сказати, що і ми посилимося і будемо потужнішими, ніж зараз. Думаю, росіяни і самі це враховують», — додав експерт.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
