Бронежилет — це один із головних елементів військової амуніції, життєво необхідний у зонах бойових дій не лише бійцям, а й медикам, волонтерам, а також доволі часто цивільним під час евакуації. Але навіть серед волонтерів не всі знають стандартні класи захисту броні та відмінність бронезахисту різних країн. Експерти компанії “Захисник” розповіли про класифікацію, прийняту серед українських виробників, та її аналоги в Європі і Штатах.
Сучасний бронежилет: загальні характеристики та класифікації
Бронежилет, віддалено схожий на ті моделі, якими користуються зараз, з’явився під час Другої світової війни і призначався для захисту передусім від осколкових поранень. Бронезахист розроблявся і вдосконалювався самостійно різними країнами, тому на сьогоднішній день не існує загальносвітового стандарту для бронежилетів.
Головне призначення цієї частини амуніції – захист торсу від ураження різними видами зброї, у тому числі уламками. Для пошиття бронежилетів використовується міцна тканина на кшталт Cordura, у яку зашиті шари захисного матеріалу: або термовологостійкого текстилю з арамідними волокнами, або балістичного надвисокомолекулярного поліетилену високої щільності. Крім того, до спеціальних кишень вставляються плити для додаткового захисту. Загалом всі бронежилети можна класифікувати за способом носіння, класом захисту, матеріалом бронеплит тощо.
В Україні діє стандарт ДСТУ 8782:2018 (з 2019 року), у Європі – загальноєвропейський CEN. Крім того, існують власні стандарти захисту європейських та американських силових структур. Ті, хто купує бронежилет за кордоном, найчастіше стикаються з американською класифікацією NIJ Національного інституту юстиції США.
Класи захисту ДСТУ та їх відповідність CEN
Стандарт ДСТУ 8782:2018, якому мають відповідати захисні бронежилети українського виробництва, був прийнятий у 2018 році (набрав чинності у 2019 році) та замінив ДСТУ 84103:2002, який до цього діяв майже 20 років. Згідно з новим стандартом, бронежилети поділяються на основні та спеціальні класи захисту. Основних класів захисту у новій класифікації – шість. Перші три – це легкі бронежилети вагою до 6 кг, які захищають від пістолетів, мисливських рушниць та карабінів, залежно від класу захисту. 4-й клас бронежилета може захистити від пострілів з автомата або кулемета. 5-й клас найкраще захищає від бронебійно-запальних куль автомата Калашнікова, а 6-й – і від снайперської гвинтівки.
Європейські стандарти включають класи BR1-7 та SG1, 2. При цьому 2-й клас ДСТУ відповідає відразу двом європейським стандартам, BR2 та BR3. Стандарт SG1, 2 захищає від пострілів із короткоствольної рушниці 12/70. Якщо ж говорити про відповідність американським стандартам, то 2-й клас ДСТУ близький до американського IIA-II, наш 4-й клас аналогічний III класу США, а 6-й клас за ДСТУ — це американський IV.
“Важливо знати, що у новому українському стандарті немає букв (раніше були класи 1 та 1А), — уточнює керуюча магазином військової амуніції “Захисник” Христина Маціовська. – Тому якщо продавець пропонує бронежилет класу 5А, варто уточнити, що він має під цим на увазі”.
Класифікація бронежилетів за типом носіння та матеріалом пластин
За способом носіння розділяють приховані та відкриті (зовнішні) бронежилети. Приховані, як зрозуміло з назви, одягаються під одяг, непомітні оточуючим і зазвичай використовуються охороною, окремими представниками силових структур, а також для захисту цивільних осіб у звичайних умовах. До цього типу відносяться засоби бронезахисту 1-3-го класів, а їхньою відмінністю є невелика вага, від 3 до 6 кг.
Класи 4-6 — це армійські бронежилети, які також використовуються спецпідрозділами та поліцією. Такі бронежилети застосовують і при евакуації цивільних із тих місць, де йдуть активні бойові дії. Крім набагато вищого рівня захисту, така амуніція, особливо разом із великою кількістю захисних пластин, досить важка і має обмежений час носіння.
Що стосується матеріалів, з яких виготовляється захист бронежилетів, їх можна розділити на м’які і жорсткі. У першому випадку використовують багато шарів сучасних текстильних тканин на основі арамідних волокон, до яких відносяться, в тому числі, кевлар, номекс, терлон і т.д. У другому випадку можуть бути використані сплави титану, сталі, алюмінію та марганцю, або кераміка з надвисокомолекулярного поліетилену. Керамічні плити вважаються найнадійнішими, але одноразовими.
М’які конструкції зазвичай використовують для виготовлення бронежилетів 1-3 класів, а жорсткі або комбіновані — для більш високого рівня бронезахисту. Також деякі виробники захищають край керамічних плит гумкою, щоб захистити їх від випадкового розбивання. Потрібно враховувати, що в цьому випадку площа ефективного захисту зменшується на ширину захисної гумки.
Отже, підсумуємо. Для зони бойових дій необхідний рівень захисту бронежилету повинен бути не нижче 4-5 класу. Стандарт НАТО вимагає бронежилет класу III A та пластини класу IV (відповідно до класифікації NIJ).
Термін придатності броні залежить від матеріалу, але стандартний – 5 років. Тому, купуючи засоби захисту, необхідно завжди перевіряти дату виготовлення та термін придатності, зазначені конкретним виробником, щоб не опинитися з мотлохом, списаним зі складу. Крім того, кожен виріб повинен мати свій сертифікат із зазначенням класу захисту, результатів відстрілу та назви підприємства чи установи, які видали цей документ.
