Під час повномасштабної агресії Росії проти України загинули 5 996 мирних громадян, 8 848 отримали поранення. Про це сказала голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) Матільда Богнер, повідомляє Інтерфакс-Україна у вівторок, 27 вересня.
«Станом на цей тиждень ми задокументували, що 5 996 людей загинули та 8 848 отримали поранення. Серед загиблих 382 дитини. Ці цифри відображають підтверджені окремі інциденти, а фактичні цифри є значно більшими», – сказала Богнер на прес-конференції у Києві.
За її словами, зафіксовано пошкодження або руйнування 252 медичних закладів та 415 закладів освіти по всій країні, хоча реальні цифри також є більшими.
«Переважна більшість втрат серед цивільного населення, зафіксованих з 24 лютого, викликана застосуванням у населених пунктах зброї вибухової дії, переважно російськими збройними силами і пов’язаними з ними збройними групами. Регулярно застосовувалися обстріли з важкої артилерії, зокрема реактивних систем залпового вогню, а також ракетні й авіаційні удари, включно зі зброєю, здатною нести касетні боєприпаси», – розповіла Богнер.
Вона наголосила, що масштаби пошкоджень і руйнувань переконливо свідчать про наявність порушення міжнародного гуманітарного права.
Богнер додала, що ММПЛУ вкрай стурбована незаконними вбивствами, включно із сумарними стратами цивільних осіб збройними силами Росії у більш як 30 населених пунктах у Київській, Чернігівській, Харківській та Сумській областях.
«Після кількох виїздів у населені пункти Київської та Чернігівської областей ми підтвердили факти умисних убивств цивільних осіб російськими збройними силами. У деяких випадках вони розстрілювали цивільних, коли ті втікали на своїх машинах, переходили дорогу пішки або збирали базові продукти харчування, іноді це робили снайпери. В інших випадках убивства дорівнювали сумарним стратам», – повідомила глава ММПЛУ.
Це вже 34-та доповідь про ситуацію із правами людини в Україні. Вона охоплює період з 1 лютого по 31 липня 2022 року. Висновки ґрунтуються на інформації, отриманій у результаті 78 виїздів на місця, 20 відвідувань місць утримання під вартою, 1 024 інтерв’ю з жертвами, свідками порушень прав людини, їхніми родичами й адвокатами, представниками уряду, а також іншими джерелами інформації.
