З кожним роком звичайним громадянам України стає все складніше діставатися як до моря, так і до пляжів водойм, розташованих у межах міст та селищ. Огороджені високими парканами території, котеджні містечка та яхт-клуби – все це стає непереборною перешкодою на шляху до міських пляжів.
Органи місцевого самоврядування-орендодавці та орендарі намагаються оформити договірні правовідносини якомога ближче до чинного законодавства, але на практиці це все виглядає інакше. Як правило «власники життя» самовільно захоплюють землі, розташовані біля водойм, та починають розпоряджатися власністю громади на свій розсуд.
Аналогічна ситуація сталася і у Запоріжжі. Нею вже зацікавилися правоохоронці.
Про це пише «Заноза».
Наказ президента
У 2019 році президент України Володимир Зеленський підписав наказ про забезпечення вільного доступу громадян до узбережжя водойм, який Верховна Рада України підтримала 29 жовтня того ж року. (https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-pidpisav-zakon-pro-zabezpechennya-vilnog-58413)
Закон забороняє обмеження права загального водокористування; забезпечує безперешкодний і безоплатний доступ до узбережжя річок, водойм та островів для загального водокористування і посилює відповідальність за будь-яке обмеження такого доступу.
Реалізація норм закону повинна була сприяти посиленню захисту конституційних прав громадян на користування природними об’єктами, забезпеченню безперешкодного доступу громадян до таких об’єктів, звільненню прибережних захисних смуг від наявних огорож або інших конструкцій, що цьому перешкоджають.
На жаль, у Запоріжжі не усі власники бізнесу дотримуються наказу Президента.
Дніпро для обраних
Жителі Південного мікрорайону Запоріжжя мають невеликий громадський пляж на Дніпрі, який в народі називають «Острівець». Він розташований з боку готельно-ресторанного комплексу «Porto Riva».
До 2009 року запоріжці масово займали великий пляж затоки. Ця місцевість мала велику популярність серед місцян. Були тут і грибки, і навіть кіоски з їжею.
(https://ep.zp.gov.ua/uk/petitions/rekonstruktsiya-plyazhu-u-pivdennomu-mikrorajoni-m-zaporizhzhya)
Але потім тут збудували яхт-клуб «Корсар» та комплекс «Porto Riva», які «з’їли» більшу частину пляжу. Громадяни практично втратили можливість потрапити до берегів Дніпра та спокійно відпочити на лоні природи. Як бачимо, конституційні права запоріжців були грубо порушені власник готельного комплексу «Порто Ріва» та яхт-клубу «Корсар» Едуардом Бакланським.
У 2018 році жителі Запоріжжя намагалися повернути собі право на безперешкодний доступ до водойми та створили відповідну петицію. Але ця ініціатива, на жаль, так і не була реалізована.
Як власник готельно-ресторанного комплексу «Porto Riva» та яхт-клубу «Корсар» Едуард Бакланський закон порушував?
У липні 2008 року між ТОВ «СОК яхт-клуб «Корсар» та Едуардом Бакланським було укладено Договір пайової участі у будівництві. Тобто фактично бізнесмен уклав договір сам із собою. Відповідно до умов договору ТОВ зобов’язалося самостійно або із залученням третіх осіб побудувати спортивно-оздоровчий комплекс та передати його у порядку погашення пакета облігацій у власність Едуарда Бакланського у строк з 1 липня 2009-го до 30 червня 2010 року.
Відповідно до звіту про погашення облігацій ТОВ «Яхт-клуб «Корсар», реєстраційний номер 513/2/08, фактичною датою закінчення погашення випуску (серії) облігацій зазначено 29 червня 2010 року, але звернувся Едуард Бакланський до Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради з приводу оформлення права власності на об’єкт лише 24 червня 2011 року. І вже через 3 дні(!) міськрада ухвалила рішення №323/14 від 27.07.2011 року, яким узгодила право власності на об’єкти нерухомості по вулиці Луначарського, 15-г (комплекс «Корсар»).
Той факт, що облігації були погашені 29 червня 2010 року, а акт приймання-передачі підписаний на рік пізніше не є єдиним порушенням. Таким чином, було занижено податок на прибуток підприємства за 2 квартал 2010 року на суму 5 млн. 594 тис. 168 грн., а також завищено негативне значення з податку на прибуток у сумі 458 721 грн. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі Запоріжжя було складено акт перевірки №8/22-11 від 02.08.2013 року. Але в акті податкової перевірки не було досліджено порушення, пов’язані з несплатою ПДВ, який становив 4 566 959,9 гривень.
Оскільки декларацію про готовність об’єктів «Корсара» до експлуатації зареєстровано ДАБК у червні 2011 року, то, згідно з Положенням Податкового кодексу, ТОВ «СІК яхт-клуб «Корсар», як податковий агент, при стягненні податку з доходів фізосіб мав сплатити 15% податку за переданими об’єктами нерухомості фізичним особам у сумі понад 3 млн. грн. Але ці дані взагалі відсутні в акті податкової перевірки.
Також треба зазначити, що ще у 2013 році суд зобов’язав ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс яхт-клубу «Корсар»» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,43 га та повернути її Запорізькій міській раді. Про це свідчить ухвала Вищого господарського суду від 17 вересня.
Згідно матеріалів справи, у 2007 році Запорізька міськрада надала яхт-клубу в оренду на 10 років ділянку площею 1,94 га для розміщення спортивно-оздоровчого комплексу.
На цій ділянці яхт-клуб побудував 3 корпуси, котельню та КПП, їй було присвоєно нову адресу – вул. Луначарського, 15-Г.
У жовтні 2011 року держінспектор з контролю за використанням земель встановив самовільне зайняття яхт-клубом ще 0,43 га.
Тоді Бакланський зміг уникнути відповідальності за несплату податків та самовільне захоплення територій. Також він не відповів і за втілену в життя схему, за результатами якої довірливі інвестори купували не житлові приміщення, які були побудовані на території яхт-клубу «Корсар».
Навесні 2021 року ДБР знов відкрило кримінальне провадження по даній справі. На цей час власників майна, розташованого на вищевказаній території регулярно викликають на допити. Люди, які довірилися Бакланському, тепер мають відстоювати свою гідність та доводити свою невинуватість перед законом.
Запоріжці сподіваються, що на афери «бізнесмена» Бакланського на цей раз правоохоронці не заплющать очі та він понесе справедливе покарання.
Джерело «Заноза».
